Настав час змін! Фахівці позитивно оцінили свіжу редакцію Закону «Про виконавче провадження, але чекають нових радикальних реформ для ДВС - сpk.ua
Центр правового консалтинга
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев
“Юридическая газета” №22 от 31мая 2011 года

Настав час змін! Фахівці позитивно оцінили свіжу редакцію Закону «Про виконавче провадження, але чекають нових радикальних реформ для ДВС

 Текст статьи подан на языке оригинала
Сергій Саченко, «Юридична газета»
Судова практика – це справжнє мистецтво для юриста. Однак за сьогоднішніх реалій роботи українських юристів виграти окремий судовий спір та навіть вийти переможцем в касаційній інстанції – ще не означає виграти війну з опонентом. Залишається не менш складне завдання – довести справу до логічного завершення й домогтися фактичної реалізації правосуддя, зокрема, за допомогою примусового виконання судового рішення органами державної виконавчої служби. При цьому, зважаючи на ті перешкоди, що трапляються юристам в ході виконавчого провадження, фактичне виконання судових рішень вже також сміливо можна охрестити справжнім юридичним мистецтвом.
Оскільки нещодавно в Україні набрала чинності нова редакція Закону «Про виконавче провадження», важливій темі реалізації правосуддя на її завершальному етапі був присвячений останній круглий стіл «Юридичної газети», що пройшов 24 травня в пресс-центрі Інформаційного агентства «ЛігаБізнесІнформ». Офіційним партнером та співорганізатором заходу виступила юридична фірма «Центр правового консалтингу».
 Як завжди, круглий стіл «Юридичної газети» став зручним майданчиком для відомих фахівців, де вони змогли обговорити нагальні проблеми своєї правової галузі та висловити свіжі ідеї щодо її вдосконалення. На цей раз наше видання спробує донести до юридичної спільноти безцінний досвід найкращих фахівців у сфері виконавчого провадження, що виступили доповідачами та експертами на минулому круглому столі.
 Отже, на порядку денному круглого столу перед його учасниками стояло наступне питання: «Чи вплине нова редакція Закону «Про виконавче провадження» на стан реалізації правосуддя в Україні?» Забігаючи наперед варто зізнатися, що абсолютна більшість запрошених на круглий стіл фахівців досить позитивно оцінили останні законодавчі нововведення в указаній галузі, не маючи сумніву в їхній практичній користі. Разом з цим, всі вони наполягають на необхідності подальшого вдосконалення законодавства про виконавче провадження та сподіваються на серйозні системні реформи органів Державної виконавчої служби. Однак, про все по порядку…
Порядок денний круглого столу складався з кількох виступів доповідачів про останні зміни в процедурі виконавчого провадження, в перервах між якими всі запрошені експерти ділилися власними думками з приводу застосування нових законодавчих норм.
НОВЕЛИ ЗАКОНУ
На початку заходу Олексій Соломко, Перший заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ознайомив присутніх з основними новелами нового Закону «Про виконавче провадження», а також окреслив найближчі перспективи розвитку законодавства в цій галузі.
За його словами, сьогодні юристам-практикам буде корисно дізнатися про наступні зміни в процедурі виконавчого провадження.
1. Згідно перехідних положень нового Закону ті виконавчі документи, що були видані до набрання чинності цим актом (тобто до 9 березня 2011 р.), пред’являються на виконання в строки, визначенні цими документами на момент їхньої видачі. Процесуальні дії по тих виконавчих провадженнях, що були відкриті на момент набрання чинності Законом в новій редакції, державні виконавці проводитимуть вже на підставі нових норм.
2. Новий Закон надає державному виконавцю право доступу до різноманітних державних реєстрів, що містять інформацію про майно. Своєчасність отримання цієї інформації державним виконавцем в подальшому забезпечить оперативне вжиття потрібних процесуальних заходів щодо пошуку та звернення стягнення на майно боржника. На сьогоднішній день Департаментом державної виконавчої служби вже ведеться активна робота щодо підключення відділів ДВС до відповідних реєстрів. Втім, для реалізації цієї норми представник Мін’юсту радить юристам звертати увагу на необхідності встановлення всіх можливих ідентифікуючих ознак боржника ще на стадії судового розгляду справи, зокрема, ідентифікаційного коду суб’єкта господарювання на підставі якого буде здійснюватися пошук в реєстрі органів державної податкової служби.
3. Нова цікава норма з’явилася у статті 29 Закону, якою введено поняття доручення державного виконавця на проведення виконавчих дій. Так, коли раніше державний виконавець виявляв майно на території іншої територіальної одиниці, на яку не розповсюджувалася його компетенція, він був змушений або домовлятися зі стягувачем про авансування витрат на проведення виконавчих дій та організовувати виїзд, або закінчувати виконавче провадження та передавати його за належністю до іншого відділу ДВС. На сьогоднішній день державний виконавець має право надіслати доручення державному виконавцю відповідного відділу, який оперативно описує майно боржника. У підсумку – економія часу, витрат і відповідний результат!
4. Зважаючи на те, що районним відділам ДВС в нашій країні завжди було досить важко виконувати судові рішення щодо посадових осіб інших органів державної влади (у зв’язку з впливовим становищем останніх), відповідні рішення законодавець передав у підвідомчість до підрозділів примусового виконання рішень обласних управлінь юстиції та відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС.
5. Значно спрощено процедуру, за якої державний виконавець вправі приступити до примусового виконання рішення. Зокрема, раніше державний виконавець не міг приступити до стягнення до тих пір, поки не пересвідчиться в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, що надавала строк для добровільного виконання. За новими нормами державний виконавець приступає до виконавчих дій на сьомий день після того, як направив боржнику постанову рекомендованим листом. При цьому не надається термін для самостійного виконання для рішень, які за законом підлягають негайному виконанню.
6. Закон містить новелу, що надає виконавцю можливість накладення арешту на кошти боржника відразу при відкритті виконавчого провадження. Раніше в такому випадку допускалося лише накладення арешту на майно боржника.
7. За новим Законом органам ДВС надано право відкривати рахунки в іноземній валюті для зарахування стягнутих на користь стягувачів коштів. На сьогоднішній день Міністерством юстиції вже погоджено з Державним казначейством банківські установи, що зможуть здійснювати такі операції – це «Ощадбанк» та «Укрексімбанк». При цьому слід обумовити, що при кожному перерахунку валюти банки беруть окрему комісію, але поки що не визначено хто саме буде погашати ту різницю між фактично стягнутою сумою та перерахованою сумою коштів в іноземній валюті на користь стягувача.
ЗАКОНОДАВЧІ ПЕРСПЕКТИВИ
Серед найближчих законодавчих ініціатив Міністерства юстиції України та інших органів влади щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень Олексій Соломко відмітив кілька корисних актів.
Зокрема, Міністерством юстиції України готується єдиний нормативно-правовий акт, який буде регулювати всі питання реалізації арештованого майна: рухомого, нерухомого майна, а також реалізації майна на комісійних умовах.
Інший проект направлений на вирішення проблеми блокування процедури виконавчого провадження в разі прийняття боржником рішення про ліквідацію. Так, за останньою законодавчою ініціативою Центру комерційного права та Департаменту з питань банкрутства при Міністерстві економіки, державний виконавець буде передавати документи арбітражному керуючому лише в разі банкрутства боржника. В інших випадках, коли боржник приймає рішення про самоліквідацію, виконавче провадження закінчуватися не буде.
На запитання старшого радника ЮФ «Василь Кісіль та Партнери» Вадима Беляневича щодо вирішення новою редакцією Закону проблем, які часто піднімаються у рішеннях Європейського Суду з прав людини щодо невиконання рішень національних судів, Олексій Соломко відзначає, що відповідно до пілотного рішення «Іванов проти України» нашу державу зобов’язано до 15 липня 2011 року привести своє законодавство у відповідність до вимог вказаного рішення щодо усунення перешкод в реалізації правосуддя. Отже, варто сподіватися, що завдяки цьому рішенню у найближчому майбутньому в Україні скасують мораторій на примусову реалізацію державного майна, в тому числі в галузі паливно-енергетичного комплексу.
Втім, найбільше присутніх цікавили майбутні перспективи реформування органів ДВС на підставі відомого всіх Указу Президента України, відповідно до якого Державна виконавча служба має функціонувати в статусі окремого державного органу зі своєю бухгалтерією, кадрами та іншими внутрішніми структурами. За словами Олексія Соломка, на виконання цього Указу Міністерством юстиції вже зареєстровано Державну виконавчу службу як окрему юридичну особу, а також подано на затвердження до Міністерства фінансів проект штатного розпису та кошторису. Отож, в найближчому майбутньому плани щодо реформування структури будуть втілені в життя.
ЗАХИСТ ПРАВ СТОРІН
На думку Олексія Соломка, завдяки внесеним змінам державним виконавцям в ході примусового виконання рішень стане набагато простіше, адже закон надав їм більшу процесуальну самостійність. В той же час, за переконанням партнера ЮФ «Центр правового консалтингу» Андрія Коршунановий Закон певною мірою схилив чашу терезів рівноправ’я сторін виконавчого провадження на користь стягувача. Останній, завдяки цьому отримав більше можливостей захисту своїх прав у процедурі виконавчого провадження.  Зокрема, у своїй доповіді пан Коршун зупинився на основних нововведеннях, які законодавець передбачив для захисту цих прав.
Експерт позитивно відмітив обмеження прав боржника в частині оскарження рішень, діяльності чи бездіяльності державного виконавця в адміністративному порядку. На даному етапі таке право залишено лише за стягувачем, що на думку пана Коршуна має скоротити терміни виконавчого провадження та убезпечити від навмисного затягування провадження боржником.
Що стосується судового оскарження дій державного виконавця, на думку Андрія Коршуна було б доцільно об’єднати всі відповідні спори, які розглядаються сьогодні в судах різної юрисдикції, в рамках адміністративного судочинства. Це значно спростить питання підвідомчості та узагальнить судову практику.
На думку фахівця, представлення інтересів стягувачів в рамках виконавчого провадження кваліфікованими юристами та адвокатами є досить позитивною тенденцією. Але виконавчих проваджень, де права стягувача захищає адвокат поки що не достатньо. В переважній більшості випадків стягувач самостійно направляє виконавчий документ поштою до відділу ДВС та пасивно чекає на повернення боргу. Однак, за законодавством стан інформування стягувача щодо ходу виконання винесеного на користь нього рішення залишає бажати кращого.
В свою чергу, інший представник ЮФ «Центр правового консалтингу» – старший юрист Роман Кравченко у своєму докладі зупинився на захисті протилежної сторони виконавчого провадження – боржника, права якого новий Закон значно обмежив.
Пан Кравченко відмітив остаточне врегулювання законодавцем можливості обмеження виїзду боржника за кордон, зазначивши, що напередодні літніх відпусток ця норма буде досить актуальною. Втім, на думку експерта, застосування владою такого обмеження має бути дуже обумовленим та мати вагомі підставі, адже свобода пересування – це право людини, що закріплене на конституційному рівні.
Цю позицію підтримує також партнер Адвокатського об’єднання «Актіо» Вікторія Тісногуз. За її словами ця норма має стати досить дієвим заходом виконання рішень, особливо в категорії рішень щодо невиплати аліментів. Але для її реалізації при оформленні відповідного подання державний виконавець має подати належні докази того, що ним були застосовані всі можливі заходи щодо пошуку та звернення стягнення на майно боржника.
ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Звернувши увагу учасників на існуючі проблеми виконавчого провадження, Олександр Кузь, директор Правозахисної консалтингової групи впевнений, що вдосконалення процедури примусового виконання рішень варто починати не з самого закону. На його думку, сьогодні існує основні 4 проблеми, які суттєво впливають на рівень примусового виконання рішень в Україні. Лише вирішення всіх чотирьох питань в сукупності зможе реально забезпечити реалізацію правосуддя в нашій державі.
1. Зокрема, найбільшою проблемою органів ДВС була й залишається проблема кваліфікованих кадрів, адже державні виконавці в переважній більшості не володіють всіма процесуальними тонкощами, передбаченими Законом.
2. Друга проблема – це значне робоче навантаження на державних виконавців, кожен з яких в середньому за місяць отримує в своє провадження близько 230-ти нових виконавчих документів. При цьому половина таких документів становлять постанови про стягнення адміністративних штрафів. За переконанням пана Кузя, навіть професійний державний виконавець реально не зможе забезпечити своєчасне виконання сумарної кількості виконавчих документів, що знаходяться в його провадженні. Тому законодавство, аби зняти таке навантаження, має змушувати порушників Кодексу про адміністративні правопорушення самостійно сплачувати відповідні штрафи, аби відповідні постанови надходили до державного виконавця лише в крайньому випадку.
3. Третя істотна проблема, що впливає на рівень виконання – це відсутність дійсної незалежності державного виконавця та органу ДВС в цілому. На стадії виконавчого провадження незалежність та інші гарантії недоторканності суддів зникають, адже сьогодні на дії державного виконавця можуть вплинути його безпосереднє керівництво, голови районних держадміністрацій, представники Мін’юсту, Кабінету Міністрів України та Адміністрації Президента. Отже, якщо ми хочемо аби в ході примусового виконання державний виконавець залишався таким незалежним як і суддя при розгляді справи, Державна виконавча служба за своїм призначенням повинна отримати статус окремого державного органу зі спеціалізованим статусом, як Генеральна прокуратура чи Податкова адміністрація.
4. Й нарешті, в останню чергу має постійно вдосконалюватися сам Закон «Про виконавче провадження», а також підзаконні акти, прийнятті на його виконання.
ОЧІКУВАНА РЕФОРМА
В той же час, на думку Андрія Авторгова, керуючого партнера Агентства з питань боргів та банкрутства, всі зазначені проблеми можуть бути вирішені одним єдиним законопроектом, який вже знаходився на розгляді в парламенті, але був повернутий на доопрацювання. Мова йдеться про проект щодо функціонування в Україні присяжних (приватних) виконавців. За словами пана Авторгова, окрім західних країн, така система вже успішно діє в деяких країнах СНД (в країнах Балтії, в Казахстані, Грузії та Молдові). Поміж тим, в ході круглого столу виявилося, що досить багато учасників досить скептично дивляться на перспективи введення подібної інституції в Україні. Експерти побоюються, що менталітет нашого суспільства ще не готовий до такого серйозного кроку, й приватні виконавці можуть стати кишеньковим інструментом виконання, що будуть працювати виключно на замовлення окремих можновладців. Зокрема Микола Подпалов, партнер ЮФ «Сергій Козьяков і Партнери» вважає, що час приватної виконавчої служби ще не настав, адже в разі введення подібної інституції такі органи можуть стати тими самими колекторськими фірмами, які вже досить погано зарекомендували себе в Україні з точки зору власних методів роботи.
ВИСНОВКИ
Як вже зазначалося раніше, перед всіма запрошеними на круглий стіл експертами на порядку денному стояло головне питання – «Чи вплине нова редакція Закону «Про виконавче провадження» на загальний стан реалізації правосуддя в Україні?» Наприкінці заходу, після обговорення новел нового законодавства та проблем, що залишаються актуальними в процедурі примусового виконання рішень, фахівці змогли підвести підсумкову риску, оцінивши останні здобутки законодавця в цій галузі. Виявилося, що в переважна більшість учасників круглого столу вірить в позитивні зрушення в процедурі примусового виконання рішень завдяки новому Закону. Втім, вони впевнені, що без нових системних змін в органах ДВС чекати на реальну зміну становища з реалізацією правосуддя в Україні не варто.
Зокрема, досить позитивно оцінює нову редакцію Закону Олександр Скляренко, радник судової практики ЮФ Magisters. За його переконанням законодавець вніс дійсно значні зміни до Закону. «Не хотів би закликати до перебільшення таких змін, але розширення повноважень органів ДВС, обмеження виїзду боржника за кордон, розширення можливості звернення стягнення на майно боржника, а також підвищення рівня матеріального забезпечення державних виконавців – це все є ті механізми, які дозволяють з оптимізмом дивитися у майбутнє» – відзначає експерт.
Олег Качмар, провідний юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» також погоджується, що більшість змін є позитивними й спрямовані на забезпечення ефективного та своєчасного виконання рішень в Україні. Разом з цим, він переконаний, що поки в громадян України не зміниться правосвідомість й не підвищиться рівень правової культури, то якою б досконалою не була б система, виконувати судові рішення буде важко, а іноді навіть неможливо.
В свою чергу Олександр Кузь наполягає на більшому тиску примусового виконання по відношенню до боржника: «Хочу звернути увагу на те, що Закон встановлює порядок саме примусового виконання рішень. Держава має забезпечити саме той механізм, за якого навіть при ухиленні від виконання рішення, виконавче провадження зможе успішно завершуватися. Тому при наступних опрацюваннях змін до цього Закону варто зробити більший тиск на боржника й обставити його немов вовка червоними прапорцями».
На думку ж представника Міністерства юстиції Олексія Соломка, головну проблему реалізації правосуддя в Україні варто шукати перш за все в судах, адже як вказують експерти, правосуддя в Україні на рівні перших інстанцій, нажаль, аж ніяк не можна назвати справедливим. Тому, за твердженням пана Олексія, для покращення ситуації з виконанням судових рішень в першу чергу треба зробити все можливо, аби суди першої та другої інстанцій розглядали справу таким чином, щоб як стягувач, так і боржник були об’єктивно задоволені відповідним рішенням, або принаймні сприймали його таким, що винесено у чіткій відповідності до закону.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda