У попередній статті ми розглянули загальні нюанси організації і проведення фестивалю, а зараз підійдемо до цього питання з правового боку, а точніше з боку податкової.
Почнемо, мабуть, з того, що організація такого масштабного заходу як фестиваль передбачає застосування загальної системи оподаткування, і, звичайно ж, податок на додану вартість. Провести великий фестиваль і вписатися в обмеження єдиноподатників – означає провести дитяче свято, тому що така масова подія передбачає як мільйонні витрати, так і доходи. Так що, тільки податок на прибуток, тільки ПДВ.
Зупинимося докладніше на питанні ПДВ. Якщо Ви ще не є платником ПДВ, то поспішайте подати відповідну заяву до податкового органу не пізніше, ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого хочете стати платником ПДВ (тобто той період, коли Ви розраховуєте починати нести витрати пов’язані з проведенням фестивалю). Інакше можете втратити дорогоцінний податковий кредит, який пізніше зможе зменшити податкові зобов’язання, що підлягають сплаті до бюджету. Адже спочатку Вам доведеться нести в основному витрати пов’язані з підготовкою і організацією фестивалю, а пожинати щедрі плоди своєї праці доведеться вже в кінці шляху, коли всі витрати вже понесені і все готово для старту заходу. Тому, щоб в майбутньому зменшити вливання живих грошей в рахунок погашення ПДВ, подбайте про статус платника ПДВ заздалегідь, щоб не втратити свій податковий кредит.
У попередній статті ми вже торкнулися теми оплати послуг закордонного виконавця в ключі податку на доходи нерезидентів, але необхідно також згадати цю оплату як об’єкт оподаткування ПДВ.
Згідно ст. 186.2.3 ПКУ місцем поставки послуг в галузі культури, мистецтва, розваг є місце їх фактичного надання, а оскільки виступ артиста буде проводитися на території України, то місцем поставки є митна територія України, а послуги, місцем поставки яких є Україна, обкладаються ПДВ за основною ставкою (ст. 185.1 ПКУ).
Тобто, ПДВ в ціну послуг нерезидента не включається і нерезидентом виставляється рахунок на оплату послуг без ПДВ. Однак, обов’язок звітувати по ПДВ щодо даної угоди покладається на споживача послуги (тобто на Вас). Що ж це означає? А те, що Ви звітуєте по угоді, як якщо б Ви були одночасно і постачальником, і покупцем.
Іншими словами, не перераховуючи суму податку постачальнику послуги (виконавцю), Ви включаєте її в свою Декларацію ПДВ і як податок до сплати (замість постачальника), і як податок до відрахування (як покупець). Тобто спочатку Ви платите в бюджет суму ПДВ, яка виникає у Вас при отриманні даної послуги, а в подальшому маєте право включити її в свій податковий кредит і зменшити податкові зобов’язання, тим самим зменшуючи суму ПДВ до сплати в бюджет.
Якщо ж Ви вирішите самостійно виконувати пісні або інші твори, які Вам не належать, Ви повинні заплатити роялті власникові прав інтелектуальної власності. Дохід виплачений нерезиденту у вигляді роялті також підлягає оподаткуванню за ставкою 15% визначеної ст. 141.4.1 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором України з резидентом держави, з яким виплачується роялті.
Позитивним моментом при виплаті роялті можна назвати те, що ст. 196.1.6 ПКУ передбачено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції, зокрема з виплати роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Ще одна не дуже приємна несподіванка може підстерігати Вас, якщо Ви збираєтеся торгувати їжею і напоями. Так як розрахунки кредитними картами на перший погляд здаються безготівковими, Ви можете подумати, що Вам не потрібно витрачати гроші на зайві РРО, що справа обійдеться POS-терміналами та договором з банком, але Ви помиляєтеся!
Стаття 3 Закону про РРО говорить: «Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та / або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток) зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій».
Статтею 2 Закону про РРО визначено, що «розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків …».
Тобто, до розрахункових операцій належить не тільки продаж (надання послуг) за готівкові кошти, а й оплата банківською платіжною карткою, яка обов’язково повинна проводитися по РРО.
Штраф за непроведення розрахункових операцій через РРО вчинене вперше – 1 гривня. Однак за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів або послуг. Тому слід з усією серйозністю поставитися до правильності організації розрахунків на фестивалі.
І, як в крилатому вислові:
– «не відходячи від каси»,
треба згадати про ліцензії на продаж алкоголю. Якщо Ви вирішите торгувати на своєму заході спиртними напоями, будьте готові до того, що вартість ліцензії може неприємно здивувати. Ціна ліцензії становить 8000 грн. на кожен РРО зазначений у ліцензії. Один РРО в ліцензії – 8 000 грн. до оплати, десять РРО – 80 000 грн. до оплати. Так що, якщо Ви не хочете викликати невдоволення відвідувачів чергами до кас і бажаєте купити достатню кількість РРО, готуйтеся до кругленькою сумою, яку доведеться заплатити.
Також, оскільки право проводити продаж алкогольних напоїв на розлив має виключно заклад ресторанного господарства, необхідно додати відповідні коди згідно з КВЕД, а саме:
1) 55.3 – Діяльність ресторанів;
2) 55.4 – Діяльність барів;
3) 55.5 – Діяльність їдалень та послуги з постачання готової їжі.
Як ми бачимо, проведення фестивалю передбачає безліч ситуацій, в яких без знань в області права і податкового законодавства, без кваліфікованої, високопрофесійної підтримки дуже легко оступитися. І, навіть, ситуації, які ми розглянули, мабуть, лише вершина айсберга …
Перш, ніж братися за реалізацію Вашої ідеї проведення масштабного заходу, переконайтеся, що Ви досить підковані в законодавчому плані, щоб незнання не справило негативного впливу на Вашу справу.
Олена Мякшина,
Аудитор ЮФ «Центр правового консалтинга»