Концесія в Україні - сpk.ua
Центр правового консалтингу
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев
дерд партнерство

Державно-приватне партнерство (ДПП), як ефективний спосіб взаємодії держави та бізнесу, активно розвивається у всьому світі. Державно-приватне партнерство може здійснюватися в різних формах, однак, найпоширенішою серед них є концесія. Під час реалізації таких проєктів ДПП, держава чи органи місцевої влади, передають приватному партнеру на певний строк в управління активи. А приватні партнери, – інвестують кошти, ведуть господарську діяльність у визначеній сфері та використовують передані в управління активи з метою отримання прибутку.

За даними Європейського центру експертизи проєктів ДПП (EUROPEAN PPP EXPERTISE CENTRE) у 2019 році в країнах Європейського союзу між державами-членами ЄС та приватними партнерами було укладено 29 значних угод на загальну вартість майже 10 міліардів євро. В минулому році найактивніше таке партнерство здійснювалось у: Великобританії, Німеччині, Франції, Нідерландах та Бельгії. Держави залучали приватних партнерів до співпраці у галузях транспорту, житлово-комунального господарства, освіти та телекомунікаційних послуг. Також, вперше, договори ДПП були укладені у Сербії, де були залучені партнери у сферах транспорту (аеропорт Белграда, вартість угоди склала 420 млн. євро) та переробки відходів (вартість угоди – 350 млн. євро).

В Україні майже 20 років правовідносини державно-приватного партнерства регулювали одночасно кілька неузгоджених між собою законів. Механізм та процедури ДПП були недеталізовані, що досить часто призводило до виникнення судових спорів і, як наслідок, – незахищеності інтересів приватних партнерів. Ці негативні чинники вплинули на те, що з 1999 року, на загальнодержавному рівні не було реалізовано жодного успішного проєкту державно-приватного партнерства.

Однак, в жовтні 2019 року, Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про концесію», який невдовзі був підписаний Президентом та набрав чинності. Під час розробки нового закону були враховані практики, норми і стандарти європейського законодавства.

Як передбачено Законом України «Про концесію», держава та місцеві органи влади можуть залучати приватного інвестора в таких сферах:

  • будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури;
  • машинобудування;
  • збір, очищення та розподілення води;
  • охорона здоров’я та освіта;
  • туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт;
  • поводження з відходами;
  • виробництво, розподілення та постачання електричної енергії;
  • надання соціальних послуг, управління соціальними установами та закладами;
  • та інші.

На даний час, посадові особи Мінінфраструктури України заявляють, що державноприватне партнерство буде й надалі пріоритетним напрямом розвитку економіки та залучення інвесторів, а влада, найближчим часом, має намір реалізовувати проєкти щодо передачі в концесію таких обєктів як: морські порти, аеропорти та залізничні вокзали

Тож, давайте розглянемо, яких суттєвих змін зазнали правовідносини у сфері державно-приватного партнерства та що чекає концесіонера в Україні з прийняттям нового закону.

  1. 1. Зазнав змін в сторону удосконалення порядок відбору приватного партнера та запроваджені нові процедури:

– концесійний конкурс;

– конкурентний діалог (може бути застосований, якщо концесієдавець не може чітко визначити технічні та якісні характеристики проєкту або якщо йому  невідомо, які рішення можуть запропонувати потенційні приватні партнери). Такий відбір рекомендовано застосовувати у разі реалізації інноваційних проєктів та великих комплексних інфраструктурних проєктів тощо;

– прямі переговори щодо концесії з орендарем держмайна.

  1. Зменшено мінімальний строк на який може бути укладено договір концесії (з 10 років до 5 років). Проте концесійний договір щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільних доріг укладається на строк не менше ніж 10 років.
  2. Закріплена можливість приватного партнера розпоряджатися майновими правами (їх частиною), що випливають з договору, який укладений в рамках державно-приватного партнерства.

Відтепер, концесіонер, за погодженням з державним партнером, може:

–  передавати третім особам майнові права, що випливають із договору концесії;

– передавати майнові права, які виникають в результаті укладення концесійного договору, в заставу.

Фактично, держава, надавши такі права концесіонеру, розширила його самостійність в управлінні бізнесом, що переданий в концесію.

  1. Визначений механізм заміни концесіонера на іншого концесіонера. Така заміна можлива за ініціативою:

 – концесієдавця (у разі істотного порушення концесіонером умов договору);

 – кредитора концесіонера (в порядку звернення стягнення на майнові права концесіонера, що випливають із концесійного договору, які передавалися у заставу).

  1. Новим законом також передбачено, що концесіонером може бути лише юридична особа-резидент. Тому, для участі в проєктах державно-приватного партнерства в Україні, потенційному концесіонеру-нерезиденту необхідно зареєструвати юридичну особу в Україні.
  2. Також концесіонеру надано право передавати частину майна, що входить до складу об’єкта концесії, в оренду. Перелік такого майна, умови передачі в оренду, мають бути визначені в концесійному договорі.
  3. Вперше, за час існування державно-приватного партнерства в Україні, на законодавчому рівні закріплена можливість надання державної підтримки концесіонеру. Так, умовами концесійного договору можуть бути передбачені наступні форми державної підтримки:

– плата концесіонеру за експлуатаційну готовність;

– придбання концесієдавцем певного обсягу товарів, робіт чи послуг, що виробляються або надаються концесіонером відповідно до концесійного договору;

– постачання концесіонеру товарів (робіт, послуг), необхідних для виконання концесійного договору;

– будівництво об’єктів суміжної інфраструктури, які не є об’єктами концесії, але необхідні для виконання концесійного договору.

  1. Державою також були встановлені гарантії для суб’єктів концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії. У договорі, умовами якого передбачено надання суспільно значущих послуг, що підлягають державному регулюванню у сферах природних монополій визначаються:

– зобов’язання концесієдавця компенсувати концесіонеру частку внесених ним інвестицій, якщо ці інвестиції не можуть бути відшкодовані з причин встановлення органом державного регулювання цін (тарифів) на відповідні послуги нижчими, ніж передбачено концесійним договором;

– та/або право концесіонера зупинити виконання інвестиційних зобовязань до затвердження органом державного регулювання цін (тарифів) на відповідні послуги на рівні, передбаченому концесійним договором;

– та/або право концесіонера ініціювати внесення на запропонованих концесійним договором умовах змін до концесійного договору щодо обсягів та строків внесення інвестицій, термінів прийняття об’єкта концесії в експлуатацію, а також щодо визначених концесійним договором показників результативності суспільно значущих послуг у порядку та на засадах, передбачених концесійним договором.

  1. Відповідно до прийнятого закону, сторонам надано право вільного вибору механізму вирішення спорів, включаючи медіацію, незобов’язуючу експертну оцінку, національний або міжнародний комерційний чи інвестиційний арбітраж, у тому числі арбітраж з місцезнаходженням за кордоном (якщо засновником концесіонера є підприємство з іноземними інвестиціями у розумінні Закону України“Про режим іноземного інвестування”).

Тому, як бачимо, Україна врахувала негативний 20-річний досвід реалізації державно-приватного партнерства, а новий закон певною мірою захищає інтереси інвесторів-приватних партнерів. Про позитивні зміни в сфері державно-приватного партнерства свідчить і той факт, що за рік від дня набрання законом чинності, було реалізовано два значних проєкти ДПП – передано в концесію «Херсонський морський торговельний порт» та Спеціалізований морський порт «Ольвія» в Миколаївській області.

Велика кількість активів державної та комунальної власності, що на даний час використовуються неефективно і заяви влади про подальший рух в сторону розвитку ДПП сприяє зацікавленості потенційних приватних партнерів у партнерстві з Україною.

ЮФ «Центр правового консалтингу» може допомогти потенційному приватному партнеру взяти участь у концесійному конкурсі та надати комплексний супровід на кожному з етапів здійснення ДПП.

Ірина Короткова, ЮФ “Центр правового консалтингу”

Оставьте свой комментарий:/Write a comment:

*

Your email address will not be published.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda