Исполнению решений иностранных судов в Украине быть? О некоторых аспектах судебной практики в делах об исполнении решений иностранных судов в Украине - сpk.ua
Центр правового консалтинга
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Исполнению решений иностранных судов в Украине быть? О некоторых аспектах судебной практики в делах об исполнении решений иностранных судов в Украине

Текст статьи подается языком оригинала

«Юридическая газета» №33-34 от 24 августа 2010 года.

Андрей Олефиренко, управляющий партнер ЮФ «Центр правового консалтинга»

Одним з критеріїв, якими іноземні інвестори керуються здійснюючи інвестиції в економіку іноземної держави або укладаючи зовнішньоекономічні контракти з іноземними контрагентами, є наявність в країні контрагента законодавства, яке дозволяє захистити права та інтереси інвестора, в тому числі шляхом виконання рішення суду іноземної держави або арбітражу.

Дійсно, як вже було зазначено в коментованій статті, важливо дотримуватись процесуальних вимог при звернені до суду з клопотанням  про виконання рішення іноземного суду або арбітражу, а також враховувати вимоги ст.396 ЦПК України щодо підстав для відмови у задоволені такого клопотання.

Крім зазначених у статті підстав варто звернути увагу на п.3 ч. 2 ст.396 ЦПК України відповідно до якого у задоволенні клопотання може бути відмовлено (за умови, що інше не передбачено міжнародним договором) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України. До таких справ, згідно ст.77 Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема, належать справи з іноземним елементом щодо нерухомого майна, що знаходиться на території України, спори, пов’язані з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні, справи щодо усиновлення, що здійснюється на території України тощо.

Існують і інші перепони у визнані рішення іноземного суду в Україні. Наприклад, варто звернути увагу на ст. 392 ЦПК України, згідно якої питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника, а коли місце проживання (перебування) або місцезнаходження боржника невідоме або відсутнє — за місцезнаходженням в Україні майна боржника. За таких обставин, на позивача додатково покладається тягар доказування, що відповідач має місцезнаходження, місце проживання (перебування) або майно на території України.

При цьому законодавством України належним чином не врегульоване питання щодо наслідків подання до суду клопотання про виконання рішення іноземного суду відносно боржника, що не має  місцезнаходження, місця проживання (перебування) в Україні та не має майна на території України, але на практиці в такому випадку суд закриває справу на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України оскільки за таких умов клопотання не може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.

Варто звернути увагу і на те, що важливе значення для можливості фактичного виконання в Україні рішення іноземного суду мають зазначені у його резолютивній частині формулювання. Наприклад, використання іноземним судом у резолютивній частині конструкції на кшталт «підприємство А сплачує підприємству Б грошові кошти в сумі….» замість  «стягнути з підприємства А на користь підприємства Б грошові кошти в сумі….» може призвести до того, що на підставі отриманого виконавчого листа державний виконавець відмовить у виконавчій дії щодо примусового стягнення відповідних грошових коштів з боржника.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda