Кратко, но справедливо ли?! Об институте сокращенного производства в административном процессе

Кратко, но справедливо ли?! Об институте сокращенного производства в административном процессе

“Судебный выпуск. Юридическая практика” №9 (53) от 30 сентября 2010 года 

Текст комментария подается языком оригинала
Два тижні на адміністративну справу? Наскільки це реально? Питання часу, але законодавчі передумови для того, аби спори (принаймні частина) з суб’єктами владних повноважень не були тягарем для особи, створено. Зміна до Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, передбаченими Законом України «Про судоустрій і статус суддів», введено нову статтю 183, яка визначає процедуру розгляду справ.

Таким чином, у спрощеному режимі можна сподіватись на розгляд справ таких категорій:

• Про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту фізичної або юридичної особи;
• Оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним гро­мадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, ви­плат та пільг дітям війни, інших соціаль­них виплат, доплат, соціальних послуг, до­помоги, захисту, пільг;
• припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб — підприємців у випадках, передбачених законом;
• стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Ко­дексом строк оскарження.

Чому сподіватися — бо скоро­чене провадження можливе лише у разі, якщо вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб.

Схематично процес проваджен­ня проходить так. Суддя, визначивши, що справа підлягає розгляду в скороченому провадженні, надає відповідачеві до 10 днів на подання відзиву Далі суддя без повідомлен­ня сторін і проведення засідання розглядає справу: не пізніше на­ступного дня. якщо відповідач ви­знав позов: трьох днів — якщо від­зив не надійшов, п’яти днів — якщо подано заперечення.

Суддя одразу має скласти рішен­ня у повному обсязі і вже наступно­го дня надіслати сторонам. Оскаржити таке рішення можна протягом 10 днів з дня отримання копії по­станови. Проте зауважимо, що апе­ляція розглядатиме справу в поряд­ку письмового провадження, і її рі­шення вже буде остаточним.

На думку радника ЮК «Правничі технології» Олега Паракуди. законодавцем обрано категорії справ, застосування в яких процедури скороченого проваджен­ня, без сумніву, має призвести до розван­таження адміністративних судів > країни. Однак не треба забувати, що основним за­вданням адміністративного судочинства є саме захист прав, свобод та інтересів фі­зичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Головне, щоб своєчасність розгляду не досягалася завдяки порушенням основних засад та принципів судочинства». — зазна­чає пан Паракуда.

Зокрема, він підкреслює, що це може мати негативні наслідки. Наприклад, під час розгляду справ щодо припинення юридичних чи фізичних осіб підприємців за зверненням суб’єкта владних повнова­жень, де скорочене провадження без мож­ливості касаційного оскарження може призвести до значних негативних наслід­ків для суб’єктів господарювання, кон­фліктів з правоохоронними органами.

У цілому позитивно сприймає ново­введення і юрист ЮФ «Центр правового консалтингу» Андрій Балицький, проте він відзначає і ряд недоліків.

Щодо позитивів, пан Балицький зауважив, що в умовах постійного збільшення кількості спорів громадян і юри­дичних осіб з державними органами та органами місцевого самоврядування, що виникають внаслідок порушення прав і свобод особи, питання застосування про­цесуальних новацій, метою яких є оптимізація системи адміністративного су­дочинства та. відповідно, оперативний і ефективний судовий захист порушених прав особи, вбачається актуальним: «Однією з таких новацій має стати інститут скороченого провадження, передбаченні приписами статті 185- КАС України, для застосування при розгляді певних катего­рій адміністративних справ у суді першої інстанцій».

Крім того, на відміну від письмового провадження (частина 4 статті 122 КАС України), де розгляд справи проводить­ся без участі сторін, але в загальному по­рядку, характерною рисою скороченого провадження є розгляд справи без прове­дення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі в стислі стро­ки, та негайне виконання постанови суду, прийнятої в порядку скороченого прова­дження.

Олег Паракуда. коментуючи нововве­дення, наголосив на тому, що положення частини 4 статті 183^; КАС України част­ково не співпадають, зокрема, із загаль­новизнаним фундаментальним принципом судочинства «audiatur et altera pars» («треба вислухати й іншу сторону» — лат.), що може призвести до неповного з’ясування обставин справи і. як наслі­док, прийняття неправомірних рішень, без будь-якого дослідження доказів та обставин справи, за відсутності інфор­мації щодо позиції відповідача у справі одноосібно і невідкладно у максимально короткі строки вирішити справу по суті його самого лише на підставі адміністративного позову.

Тому, відзначив пан Паракуда. доцільно було б з метою недопущення порушен­ня прав і законних інтересів осіб — сторін у справі чітко врегулювати процедуру пові­домлення відповідача і про час і місце роз­гляду адміністративної справи), оскільки навіть при розгляді адміністративними су­дами справ у загальному порядку досить часто має місце неповідомлення відповіда­чів про розгляд справи за їх­ньою участю. При скорочен­ні строків розгляду спору це питання стає особливо акту­альним. Окрім того, надання відповідачем відзиву на позов при розгляді справи за спро­щеною процедурою — це фактично єдина можливість викладення своєї правової позиції хія врахування її су­дом при прийнятті рішення. І дуже важливо, щоб відповідач мав достатньо часу для підго­товки та надання заперечень на позов. оскільки у проти­лежному випадку адміністра­тивний суд не матиме мож­ливості повно та об’єктивно розглянути справу.

Андрій Балицький звертає увагу на те. що стаття !83^: не передбачає надіслання навіть позивачеві ухвали про відкриття скороченого про­вадження та заперечень, по­даних відповідачем. Таким чином, особа, яка зверну­лася до суду із позовом, по­збавлена можливості скорис­татися передбаченими КАС України правами: на прими­рення сторін, збільшення або зменшен­ня розміру позовних вимог, зміну підста­ви або предмета адміністративного позову, що. у свою чергу, суперечить положенням статті 4ч КАС України щодо забезпечен­ня рівності прав і обов’язків сторін, а та­кож вказівкам статті “1 КАС України щодо обов’язку доказування учасниками проце­су обставин, на яких ґрунтуються їхні ви­моги та заперечення.

Скорочення кола процесуальних прав учасників процесу та. як наслідок. недотримання основних принципів адмі­ністративного судочинства (змагальнос­ті, рівності сторін тощо) пан Балицький означив не інакше, як «підводним ка­менем» прискорення розгляду судових спорів.

До цього Олег Паракуда додав ще такі помічені недоліки, як відсутність переліку підстав для скасування постанови, прий­нятої у скороченому провадженні, що може мати наслідком зловживання суда­ми апеляційної інстанції піл час розгляду справ названої категорії, що з урахуванням норм про відсутність касаційного пе­регляду таких справ, потенційно матиме негативні наслідки.

У топ же час є і позитив, але він за­лежить віл волі суду — передбачення можливості здійснення провадження в загальному порядку, якщо за результа­тами розгляду поданого відповідачем заперечення адміністративний суд ді­йде висновку про неможливість ухва­лення законного і обґрунтованого су­дового рішення беї проведення судово­го засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Однак викликають здивування у фахів­ців мотиви законодавця, внаслідок яких він дійшов висновку про необхідність ска­сування касаційного оскарження поста­нови суду в справі, яка розглядатиметься у спрощеному провадженні, оскільки мож­ливість касаційного оскарження жодним чином не впливає на швидкість розгля­ду справи та виконання рішення (основні причини нововведення інституту скоро­ченого провадження), оскільки постано­ва апеляційної інстанції незалежно від ка­саційного оскарження набуває чинності з .моменту винесення.

Відсутність касаційного оскарження названої категорії справ, на думку пана Паракуди. негативно вплине, в тому чис­лі, на процес узагальнення судової прак­тики у категоріях справ, що розгляда­тимуться із застосуванням скороченого провадження, та надання методичної до­помоги, роз’яснень і рекомендацій судам нижчих рівнів, що також може мати нега­тивні системні наслідки.

На це також звертає увагу Андрій Ба­лицький. зауважуючи, що відсутність мож­ливості оскарження судових рішень даної категорії спорів у касаційному порядку не узгоджується з приписами статті 55 Кон­ституції України щодо захисту судом прав і свобод людини та громадянина.

«Таким чином, загалом позитивно оці­нюючи введення в адміністративний процес інституту скороченого провадження, необ­хідно відзначити, що в існуючому він ляді цей механізм вносить деякі суперечності у норми КАС України, а відтак, потребує вдо­сконалення стосовно повної відповідності вимогам, що висуваються цим же Кодексом до адміністративного судочинства». — підбиває підсумок пан Балицький.

Окремо Олег Паракуда звертає ува­гу на те, що відкритим залишається пи­тання про забезпечення реалізації принципів гласності та відкритості судового розгляду справи, який у найширшому своєму розумінні реалізується шляхом розміщення оголошення про час. день та місце судового засідання, надання мож­ливості сторонам процесу ознайоми­тися з матеріалами справи, були вислуханими у судовому засіданні, для третіх осіб — це право бути присутніми на від­критих судових засіданнях, у тому числі представників засобів масової інформа­ції, поширювати та отримувати інфор­мацію про діяльність суду. «Як убачаєть­ся, внесені зміни дають змогу реалізову­вати принцип гласності і відкритості в дуже обмеженому вигляді, лише шляхом подання у письмовому вигляді повної заяви, заперечень, апеляційної скарги та оприлюднення прийнятого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень України». — наголошує радник ЮК «Правничі технологи».

Ірина Гончар. “Судовий випуск”