Новации в законодательстве об обращение векселей. Репресии или регулирование? - сpk.ua
Центр правового консалтинга
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Новации в законодательстве об обращение векселей. Репресии или регулирование?

«Юридическая газета» №44 от 2 ноября 2010 года

Зміна статті 8 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та включення пункту 4-1 до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких опротестований нотаріусом вексель (крім векселів, опротестованих у недатуванні акцепту) є виконавчим документом, в цілому, є позитивними. На сьогоднішній день для стягнення заборгованості за векселем держатель повинен виконувати дві нотаріальні дії – сам протест векселя у неплатежі або в неакцепті, а вже потім на підставі акту про протест векселя в неплатежі або неакцепті звертатися за отриманням виконавчого напису нотаріуса. Саме виконавчий напис нотаріуса, вчинений на підставі опротестованого в неакцепті або неплатежі векселя і є виконавчим документом. З 01.01.2011 року для стягнення коштів по векселю буде досить тільки нотаріального протесту векселя в неплатежі або неакцепті. Таким чином, для держателя заощаджується час, а також кошти, необхідні для оплати послуг нотаріуса. Вважаємо ці зміни досить позитивними, які повністю відповідають природі векселя як документу, за допомогою якого можна швидко стягнути заборгованість у безспірному позасудовому порядку.
Але саме формулювання вказаних змін має певні недоліки. Так, Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, затверджений Женевською конвенцією 7 червня 1930 року, який є основним нормативним актом, який регулює обіг векселів на території України, а також Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, передбачають додаткові види протестів векселів, які законодавець забув включити у зміни, а саме :
а) у разі видачі кількох примірників векселя — протест про непред’явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя, протест про неакцепт за другим примірником векселя, протест про неплатіж за другим примірником векселя;
б) коли з векселя зроблено копію — протест про непередавання оригіналу векселя законному держателю копії векселя;
в) видачі простого векселя строком у такий-то час від пред’явлення — протест про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред’явлення йому векселя.
Отже крім протесту векселя у неплатежі, протесту векселя в неакцепті та протесту векселя у недатуванні акцепту є ще й інші види протестів, які передбачені вище. Звичайно, в безспірному порядку можуть бути стягнуті суми тільки по тим векселям, які опротестовані у неплатежі або у неакцепті. Інші ж види протестів, як і протест у недатуванні акцепту, призначені тільки для забезпечення певних прав держателя векселя, і не можуть тягнути за собою стягнення суми векселя в безспірному порядку, а отже, і не можуть вважатися виконавчими документами. Законодавцю слід було передбачити, що виконавчими документами є векселі, опротестовані у неплатежі або неакцепті, і це було б юридично правильно. Якщо ж норми статті 8 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та пункту 4-1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України від 09.09.2010 р. № 2511 вступлять в силу, то держатель, який має вексель, опротестований, наприклад, у непередаванні оригіналу векселя законному держателю копії векселя, може звертатися до виконавчої служби і вимагати стягнути кошти в безспірному порядку.
По друге, норма пункту 4-1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» може залишитися мертвою. Так, незмінною залишилася ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий документ повинен мати ряд реквізитів, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб — платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо. Таким чином, нотаріусу при протесті векселя в неплатежі або неакцепті обов`язково треба буде перелічити в акті про протест всіх векселезобов`язаних осіб (трасант, трасат, індосанти, авалісти тощо), а також вказати щодо кожного з них всі дані, передбачені статтею 19 Закону України про виконавче провадження, інакше виконавча служба відмовить у відкритті виконавчого провадження. Отже, для реалізації даної норми закону нотаріуси повинні будуть змінити форму акту про протест векселя в неплатежі або неакцепті порівняно з тими формами, які існують в нотаріальній практиці на сьогоднішній день.

Эдуард Бондарь — партнер ЮФ «Центр правового консалтинга»

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda