Куда относить НДС с приобретенных товаров, работ и услуг если в прошлом месяце такие услуги не оказывались?
Отвечает: Артур Нонко, управляющий партнер ЮФ «Центр правового консалтинга»
Відповідно до абзацу «а» пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2. статті 198 ПК України).
Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4. статті 198 ПК України). Відповідно до абзацу третього підпункту 5.3.3. пункту 5.3. статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об’єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку.
Згідно з абзацом «в» пункту 186.3 статті 186 та підпункту 196.1.14. пункту 196.1. статті 196 ПК України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з постачання наступних послуг у сфері інформатизації: з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем.
Таким чином, критерієм розмежування для врахування сум податків, нарахованих (сплачених) за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, у складі податкового кредиту чи валових витрат платника податку є мета подальшого використання таких товарів/послуг у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо у подальшому платник податків планує використання придбаних товарів/послуг в операціях, оподатковуваних податком на додану вартість, у межах своєї господарської діяльності, то суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, враховуються у складі податкового кредиту.
Якщо у подальшому платник податків планує використання придбаних товарів/послуг в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) таких товарів/послуг, не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника, а враховуються у складі валових витрат платника податку.м