Коррупция в работе органов государственной власти. Проблема взяточничества - сpk.ua
Центр правового консалтинга
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Коррупция в работе органов государственной власти. Проблема взяточничества

«Юридическая газета» №47 от 23 ноября 2010 года 

Старший юрист ЮФ «Центр правового консалтинга» Алексей Уколов

 Текст статьи подается языком оригинал

Корупція (від лат. corrumpere) означає використання посадовою особою своїх владних повноважень і довірених йому прав з метою особистої вигоди, що суперечить законодавству та моральним принципам суспільства.

Нажаль, держава Україна не входить до списку тих держав, де прояви корупції є поодинокими, оскільки зловживання службовим становищем відбувається в усіх органах державної влади.

З моменту незалежності України корупція в державі набула погоджувального характеру. Погоджувальний характер корупції полягає в тому, що вчинення такого протиправного діяння не тягне за собою як правило відповідних скарг, оскільки винні сторони отримують від цього взаємну вигоду.

З аналізу судової практики вбачається, що найбільш явним проявом корупції є хабарництво. Кримінальним кодексом України виділено такі форми хабарництва як: одержання хабара; пропозиція або давання хабара; провокація хабара.

Одержання хабара це найпоширеніший приклад прояву корупції в органах державної влади. Даний вид злочину полягає в тому, що посадова особа або інші особи, зазначені в якості суб’єктів даної групи, використовують своє службове становище для особистого збагачення, використовуючи, як правило, своє службове становище. Кримінальний кодекс України визначає цей вид злочину як одержання службовою особою матеріальних цінностей тощо, за дії (бездіяльність) на користь хабародавця чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища (ст. 368 КК України).

Пропозиція хабара — це кримінально карне діяння, яке полягає в тому, що особа яка вчинила протиправне діяння пропонує службовій особі за певну винагороду зменшити її відповідальність чи взагалі відсторонити від неї. Закінченим складом злочину по даній статті є сама пропозиція особи дати хабар (ст. 369, ч.1 КК України). Давання хабара полягає у передачі службовій особі майна, права на майно чи вчинення на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку службова особа повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади. Склад цього злочину наявний не тільки тоді, коли хабар дається за вчинення певних дій в інтересах того, хто його дає, а й тоді, коли це робиться в інтересах інших фізичних чи юридичних осіб (в інтересах третіх осіб) (ст. 368, ч.2 КК України). Провокація хабара це спеціальний вид підбурювання до вчинення злочину, а саме, до давання або до одержання хабара (ст. 370 КК України).

Чинне законодавство України не містить перелік конкретних способів провокації, які провокатор вибирає для досягнення своєї мети. При цьому, в досудовій та судовій практиці до таких способів відносять: поради, натяки, рекомендації тощо, що в свою чергу на кваліфікацію злочину не впливає.

Вказавши на види хабарництва в Україні хотілось би коротко зупинитися на складі даного протиправного діяння. Об’єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді. Хабар може даватися хабародавцем службовій особі особисто або через посередника. Способи давання-одержання хабара можуть бути різноманітні і для кваліфікації одержання хабара значення не мають, але вони тісно пов’язані з питанням про предмет хабара.  Одержання хабара вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара.

Суб’єктом хабарництва може бути лише службова особа та представники влади, до яких відносяться працівники державних органів та їх апарату, та які наділені правом у межах своєї компетенції здійснювати організаційно – розпорядчі обов’язки, адміністративно – господарські обов’язки, а також приймати рішення обов’язкові для виконання юридичними і фізичними особами.

Суб’єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.  Немаловажним моментом у розслідування цієї категорії спорів є встановлення предмета хабарництва, оскільки предметом доказування у вказаній категорії справ є будь-яка вигода майнового характеру, у тому числі і майнові права та обов’язки. До таких речей потрібно віднести предмети, що мають майнову та споживчу вартість і відповідно товарно-грошову форму. Предметом хабара також можуть виступати різні послуги матеріального характеру — безкоштовний ремонт квартири, автомобіля та інше. При цьому, Верховний Суд України також до предмету хабарництва відносить нееквівалентну оплату послуг різного характеру, таких як: консультації чи експертиза.

Отже, аналізуючи корупцію у формі хабарництва ми можемо прийти лише до одного висновку, що прояви корупції руйнівно впливають на всі сторони життя не лише громадянина, але і держави в цілому. Корупція в державі сприяє падінню престижу країни в міжнародній спільноті, а українська спільнота розчаровується у цінностях демократії та виникає загроза підриву демократичних інститутів державі.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda