Особенности рассмотрения категорий дел о взыскании морального (нематериального) вреда - сpk.ua
Центр правового консалтинга
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Особенности рассмотрения категорий дел о взыскании морального (нематериального) вреда

«Юридическая газета» №50 от 14 декабря 2010 года.

Андрей Коршун, партнер ЮФ «Центр правового консалтинга»

Текст статьи приводится языком оригинала

Право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення прав і свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, передбачене ст. 23 Цивільного кодексу України та іншими нормами чинного законодавства України.
Так, статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, цивільне законодавство, передбачаючи в якості способу захисту цивільних прав відшкодування моральної шкоди, встановлює певні критерії визначення розміру моральної шкоди, такі як: характер правопорушення; глибина страждань; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості реалізації цих здібностей; ступень вини особи, що завдала моральної шкоди; інші обставини, які мають істотне значення; принцип розумності та справедливості.
Як роз’яснено п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір компенсації залежить від характеру та обсягу страждань (моральних та фізичних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, що заслуговують на увагу, і не може бути поставлений у залежність від розміру задоволеного позову про відшкодування матеріальної шкоди.
Проте, судова практика в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди свідчить про відсутність однакового застосування законодавства при розгляді даної категорії справ, що обумовлено, зокрема, оціночним характером критеріїв визначення розміру відшкодування моральної шкоди, понять «розумність», «справедливість» тощо, які використовує закон. Розміри присудженого відшкодування моральної шкоди по-різному визначаються судами. Це можна проілюструвати прикладом з судової практики.
Так, Особа 1 звернулась до Особа 2 з позовом про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що в грудні 2006 року Особа 2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем «Опель-Вектора» допустив зіткнення з автомобілем ЗІЛ. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув син Особи 1, який був пасажиром автомобіля «Опель-Вектра», інші пасажири – отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 9 липня 2007 року кримінальну справу за обвинуваченням відповідача в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу (далі — КК України), закрито у зв’язку із застосуванням до нього п. «б» ст. 1 Закону України від 19 квітня 2007 року «Про амністію». Матеріальна шкода йому як потерпілому відшкодована відповідачем у повному обсязі в розмірі 60 000 грн.
Позивач указував, що померлий був його єдиним сином, надією на матеріальне утримання після досягнення ним похилого віку. Після смерті сина його звичайний побут порушився, під його керівництвом улаштовувався бізнес, для цієї мети він був введений до керівництва товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «АККО». Зі смертю сина припинився рід Особи 1, який має глибоке історичне коріння, оскільки видатні Особа 1 внесені до регіонального рейтингу проекту «Харків’янин сторіччя». Напередодні трагедії син готувався до весілля. Смерть сина викликала в нього шоковий стан і він на деякий час перестав керувати бізнесом, унаслідок чого ТОВ «АККО» залишилося без керівництва та опинилося на межі банкрутства.
Посилаючись на те, що смерть сина викликала в нього глибокі душевні страждання, позивач просив стягнути на його користь із відповідача 1 млн. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 січня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто на його користь із відповідача 250 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2008 року рішення районного суду змінено: зменшено розмір відшкодування моральної шкоди до 150 000 грн.
В касаційній скарзі Особа 2 просила скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір моральної шкоди до 50 000 грн.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ касаційну скаргу задовольнила, зазначивши наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України та роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Ухвалюючи рішення про стягнення з Особа 2 на користь позивача 150 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд не в повній мірі врахував вищезазначені вимоги закону, не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, а тому розмір стягнутої моральної шкоди було зменшено до 50 000 грн.
За таких обставин, питання визначення розміру відшкодування моральної шкоди є одним із актуальних питань, які виникають в судовій практиці в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, необхідно враховувати приписи ст. 23 Цивільного кодексу України та наводи конкретні мотиви саме такого розміру відшкодування. Втім, відсутність в законі чітко сформульованих критеріїв визначення розміру відшкодування моральної шкоди, обумовлює необхідність додаткових роз’яснень вищих спеціалізованих судів з цих питань.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda