Украине необходима либерализация в налоговой сфере
Центр правового консалтинга
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Украине необходима либерализация в налоговой сфере, чтобы стимулировать развитие бизнеса, в частности, прослойки среднего бизнеса, которая фактически за последние годы исчезла, — Андрей Олефиренко

«Юридическая газета» № 47 от 22 ноября 2011 года. 

Текст интервью подается языком оригинала

Бесіду вела Ольга Дєдова,

«Юридична газета»

Пане Андрію, Ви разом з Артуром Нонко є керуючими партнерами ЮФ «ЦПК». Нещодавно Ваша юридична компанія підтримала «Юридичну  газету» у складну хвилину, шляхом приєднання до пулу компаній – власників видання. Чому виникло бажання підтримати саме «Юридичну газету»?

Будь-який ринок потребує конкуренції, не є виключенням і ринок юридичних мас-медіа. Оскільки «Юридична газета» встигла себе зарекомендувати як незалежне високопрофесійне видання та зайняти відповідну нішу серед фахівців, які із задоволенням його читають, й більше того далеко не вичерпало свій потенціал, ми не могли проігнорувати запрошення колег щодо підтримки газети.

Ми сподіваємося, що найближчим часом зможемо виробити спільно з нашими колегами з так званого пулу власників та редакційною колегією принципово новий підхід до відбору матеріалів, якими наповнюватиметься це видання. Поки що не буду анонсувати цю стратегію, лише зазначу, що це має бути принципово новий підхід, який ніяким чином не залежатиме від того, скільки юридична фірма чи незалежний адвокат готові сплатити за розміщення фахових статей, коментарів тощо. На наш погляд, це повинно не лише перетворити «Юридичну газету» на беззаперечного лідера на ринку юридичної преси, але й підняти її авторитет до рівня, коли публікація матеріалів у цьому виданні означатиме їх високу фахову якість, а також визнання відповідних фахових заслуг авторів.

Яке значення особисто для Вас і Вашої компанії означає формування такого пулу?

Це новий виклик, одночасно нові можливості та випробування. Будемо намагатися внести свою частку не лише фінансову, але й інтелектуальну, у створення принципово нового видання. Оцінюючи потенціал наших колег із пулу та редакційної колегії, вважаємо, що перспективи добрі. Тому будемо працювати у цьому напрямку із позитивним настроєм, а з часом, подивимось, чи стануть наші мрії реальністю.

Якщо юридичні компанії починають брати участь у соціальних проектах, це свідчить про новий виток розвитку компаній. На Вашу думку, коли більшість юридичних компаній України зможуть зробити цей крок до свого подальшого розвитку і для ринку також?

А коли з’являться етичні правила роботи на ринку та їх дотримуватимуться усі учасники? На такі питання немає однозначних відповідей. Завжди будуть юридичні фірми із підвищеною «соціальною відповідальністю», проте існуватимуть «акули», для яких взагалі відсутні будь-які правила та закони. Чи відбудеться певна консолідація на ринку серед більшої частини його основних учасників? Можливо, з  часом. Але для цього потрібні певні умови.

По-перше, повинен існувати ринок таких послуг. На жаль, на сьогодні змушені констатувати, що ринок юридичних послуг є доволі умовним. Різні причини для цього: це і політична ситуація і наявність так званих неринкових методів конкуренції, що останнім часом набули суттєвого поширення, і в цілому економічна ситуація у світі та в Україні тощо. По-друге, рівень правової культури та свідомості фахівців, особливо партнерів юридичних фірм, має бути інший, дещо інші цінності повинні превалювати, а не лише питання заробітку незалежно від способу та наслідків. Той «ринок юридичних послуг», що сьогодні існує, є наслідком тих процесів, що відбуваються в державі. Остання не зацікавлена в існуванні сильних цехових спільнот, у тому числі й на ринку юридичних послуг, які мали б змогу своїм авторитетом впливати на певні процеси.

Які перспективи має український ринок юридичних послуг і яких заходів потрібно вжити юридичним компаніям України, щоб реалізувати свій потенціал? Які проблеми найактуальніші для українського юридичного бізнесу на сьогодні?

Як я вже казав, ринок юридичних послуг сьогодні – це ілюзія. І, на жаль, реалізація потенціалу перспективних юридичних фірм більшою мірою не залежить від фахової якості послуг, їх вартості, ставлення до роботи і відповідальності цих юридичних фірм та їхнього персоналу тощо. Поки що переважають неринкові методи конкуренції та відповідно зовсім інші критерії оцінювання при обранні зовнішніх консультантів, якщо вони взагалі потрібні. Проте маємо надію, що все ж таки щось зміниться з часом, пожвавішають економічні процеси в державі, і ті з фахівців, хто вірить у власні сили та правильність обраного шляху й не розчарувався, вистояв, зможуть і надалі розвивати власний юридичний бізнес, працюючи все-таки саме в ринкових умовах.

Поділіться, будь ласка, з читачами «Юридичної газети», чи можна говорити про збільшення попиту на певні юридичні практики? Якщо так то, які саме практики користуються таким попитом?

Коливання у юридичному бізнесі завжди були тісно пов’язані з економічними процесами – чим бурхливіше працює економіка країни, тим більший попит мають різноманітні юридичні послуги. Однак, я вимушений констатувати, що останнім часом спостерігається тенденція до зменшення обсягів робіт. Висловлю власне бачення формування потреб ринку у юридичних послугах, виходячи з тієї ніші, що займає наша фірма. Зокрема, протягом останніх років спостерігається суттєвий попит банківських установ на юридичні послуги, пов’язані із поверненням коштів від недобросовісних позичальників. Це не є робота «примітивна», пов’язана лише із представництвом у судах, як може здатися на перший погляд. Недобросовісні позичальники постійно вдосконалюють методи протидії банкам, і необхідно «творчо» підходити до вирішення багатьох питань. Отже, це робота комплексна, яка потребує глибоких теоретичних знань, розуміння практики застосування положень законодавства, тенденцій її формування, особливо судами, а також досвіду роботи у судах, з державною виконавчою службою тощо.

Незважаючи на існування загальної тенденції вирішення спорів за участю податкових органів на користь держави, існує стійкий попит на представництво інтересів платників податків в адміністративних судах. Останнім часом також активізувала діяльність Державна митна служба, до специфічних спорів з якою можна віднести спори імпортерів, пов’язані із зміною митницею кодів імпортованого й розмитненого товару та відповідно донарахуваннями ввізного мита й ПДВ. Активно розвивається практика, пов’язана із супроводженням банкрутств суб’єктів господарювання. Причому простежується тенденція до збільшення кількості процесів, пов’язаних із реальною неплатоспроможністю підприємств, а не створеною штучно. З’явився попит на представництво у кримінальному процесі у справах з економічною складовою. З урахуванням тенденцій у попиті ми й намагаємося розвивати власні практики.

Деякі фахівці в інтерв’ю нашому виданню розповідали про те, що у 2011 році клієнти дедалі частіше звертаються до юристів з питань кримінального права. А які Ваші професійні спостереження у цій галузі права?

Суб’єктивно така тенденція існує. Більш того, чим раніше особа звернеться за правовою допомогою, тим краще. У жодному разі не можна чекати винесення судом вироку, оскільки значно результативніше можна здійснити захист громадянина від кримінального переслідування, коли адвокат починає роботу на стадії дізнання або попереднього слідства. Адже робота захисника на даних стадіях полягає не тільки в консультаціях та участі в процесуальних діях, проведених за участю його підзахисного (допити, очні ставки, виїмки тощо), але і в пошуку виправдувальних доказів, отриманні інформації, яка позитивно характеризує особу, поданні необхідних клопотань, заяв і скарг.

Значно складнішою роботою в даній категорії справ є оскарження вироків у кримінальній справі, де адвокати компанії не брали участі в досудовому та судовому слідстві, оскільки за малий проміжок часу необхідно вивчити, як правило, значний обсяг матеріалів кримінальної справи, дати оцінку зібраним доказами, на яких ґрунтується обвинувачення, на предмет відповідності їх вимогам кримінального закону, а інколи і отримати нові докази, котрі можуть вплинути на доведеність вини чи на обґрунтованість міри покарання.

На жаль, у практиці компанії досить часто виникають випадки коли громадяни, вутому числі посадові особи, не в повній мірі усвідомлюють необхідність своєчасного звернення до фахівця за захистом свої прав на початкових стадіях кримінальної справи. Розумніше за все залучати адвоката вже ж таки на стадії виклику в правоохоронні органу, у тому числі у статусі свідка.  Адже,  прийшовши до слідчого в якості свідка з відділу міліції можна вже й не вийти, оскільки такий статус особи досить швидко правоохоронцями змінюється на підозрюваного, а в подальшому на обвинуваченого, що є підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, як свідчить практика, вчасна оцінка ситуації та побудована лінія захисту, у тому числі і від необґрунтованого кримінального переслідування, має неабияке значення.

Рішення Вищого господарського суду України за кредитним спору між ВТБ Банком і компаніями, що входять до групи «Таргет», багато фахівців називають прецедентом, згідно з яким банки, що надали кредити під заставу іпотеки, можуть позбутися законногомеханізму захисту свого порушеного права. Яка Ваша думка з цього приводу? Чи можливий подібний прецедент у країні, в якій немає прецеденту, а діють норми матеріального і процесуального права?

Звичайно, я не бачив матеріалів цієї справи, я лише читав коментарі колег у пресі і знаю суть проблеми. Висловлю власний погляд щодо неї. Положення матеріального права необхідно застосовувати, враховуючи існуючі прийоми тлумачення, і відповідно необхідно враховувати не відокремлене положення акту законодавства (зокрема, лише буквальне), а й у зв’язку з іншими положеннями такого акту законодавства (зокрема, системне та історичне) тощо. Отже, якщо проаналізувати Закон Україну «Про іпотеку» у редакції, що діяла з 2006 року, та після внесення змін наприкінці 2008 року, то принципово нічого не змінилося.

Закон Україну «Про іпотеку» у редакції, що діяла з 2006 року, передбачав можливість вважати застереження, що містилося у договорі про іпотеку, договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Тож цей механізм повинен був реалізовуватися й на практиці, що, до речі, і підтвердило свого часу Міністерство юстиції, виклавши свою позицію у відповідному листі. Тому концептуально ці зміни до Закону лише уточнили зміст правила, точніше його виклавши, а не принципово змінили його.

Що ж до позиції ВГСУ у конкретній справі, то не можу її прокоментувати, оскільки не бачив самого договору іпотеки. Багато залежить від того, який зміст мало це застереження у договорі та чи дійсно можна вважати, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов, пов’язаних із укладенням договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо там лише буквально переписано статтю 36 відповідного Закону, то, на наш погляд, цього не достатньо, оскільки у цьому випадку ще багато істотних умов, які сторони такого договору повинні були врегулювати. Зокрема, вартість предмету іпотеки, повернення сум у випадку наявності різниці між сумою заборгованості та предметом іпотеки, що набувається іпотекодержателем у власність, тощо.

Ви кажете про судовий прецедент. Ми ж розуміємо, що одні й ті самі положення закону при однакових умовах повинні застосовуватися однаково. У чому проблема? Її не існує. Просто інколи маніпулюючи правовими підходами у правозастосуванні, дехто видає бажане за дійсне. Тому проблема може існувати не саме у правозастосуванні, а у фактичній оцінці доказів по справі, та підміні понять. 

Якою, на вашу думку, в Україні повинна бути податкова політика та які зміни необхідні в податковій сфері? Які тенденції у цьому напрямку можна очікувати?

Україна потребує лібералізації у податковій сфері, щоб стимулювати розвиток бізнесу, зокрема, прошарку середнього бізнесу, який фактично за останні роки зник. Новий кодекс більше розрахований на підтримку олігархічного бізнесу. Само по собі прийняття Податкового кодексу України – це цілком нормальний процес формування вітчизняного законодавства. Не буду говорити про недоліки, звичайно, вони є, і вони будуть усуватися з часом. Проте посилення адміністративного тиску на платників податків, коли значення має не положення закону, а план з наповнення бюджету, жодним чином не сприяє розвитку підприємництва. Хоча в Податковому кодексі України задекларовані одні принципи, проте, на жаль, на практиці ми бачимо принципово протилежне.

Яка Ваша думка щодо запровадження нових правил спрощеного оподаткування — поділу платників податків на чотири групи? Чи буде це дійсно спрощеною системою?

Ви розумієте, на сьогодні проблема полягає, не в самих правилах, зокрема, й щодо спрощеного оподаткування, а в жорсткому адмініструванні та підходах, застосовуваних податковими органами. Не можна розглядати кожного платника податків лише з тієї точки зору, що він є недобросовісним, і залишилося під час перевірки лише придумати, у чому ж його недобросовісність полягає і скільки з нього стягнути на користь держави. Це викривлене мислення, але воно насаджується податківцями. Якщо ж повернутися до положень щодо спрощеної системи, то в цілому вони є прийнятними і можуть бути запроваджені. Потенційно великий сегмент платників податків потребує цієї системи. Чи буде вона функціонувати належно, насамперед залежить від податкових органів.

Незабаром закінчується 2011 рік.  Яким він був для Вашої компанії і які Ваші прогнози щодо майбутнього року?

Цей рік був складним, як і попередні. Не бачимо ознак того, що найближчим часом настане покращення. Економіка країни не працює, і це факт. Ми лише можемо якісно виконувати свою роботу й мати надію на зміни на краще.

Ваше особисте побажання «Юридичній газеті».

Залишатися незалежним професійним виданням, створювати можливості для дискусії між колегами з актуальних практичних питань.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda