Упрощенцы и НДС: толкования изменений к Налоговому кодексу.
Центр правового консалтинга
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Упрощенцы и НДС: толкования изменений к Налоговому кодексу. Обновление упрощенной системы налогообложения

«Юридическая газета» №48 от 29 ноября 2011 года.

НОНКО Артур – к.ю.н., управляющий партнер ЮФ «Центр правового консалтинга»  

Текст статьи подается на языке оригинала

 

Досить важливе питання у своїй статті порушив колега з юридичної фірми «АНК», Андрій Селютін. Йдеться про неузгодженість норм глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України (далі ПК України), що набудуть чинність із 01.01.2012 року, зокрема, тих положень, що стосуються платників єдиного податку, що обрали ставку 5% та не мають наміру бути платниками податку на додану вартість. Питання, яке потребує відповіді, полягає у тому, чи зобов’язані платники єдиного податку, що обрали ставку 5% (з обсягом доходу до 5 мільйонів гривень), реєструватися платниками ПДВ та переходити на ставку єдиного податку у розмірі 3%, у випадку коли обсяг їх операцій з постачання товарів/послуг (робіт), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПК України, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищив 300 тисяч гривень?

Розділом V. Податок на додану вартість ПК України, тобто спеціальними нормами, що стосуються саме податку на додану вартість, визначено перелік осіб, які є платниками податку на додану вартість, зокрема, такими є особи, які провадять господарську діяльність та реєструються за власним бажанням, а також ті особи, які підлягають обов’язковій реєстрації (підпункти 1 та 2 пункту 180.1 статті 180 ПК України). При цьому відповідно до загальних положень ПК України (абзац другий підпункту 14.1.139. пункту 14.1. статті 14 ПК України, з врахуванням змін внесених Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності») під особою для цілей розділу V ПК України розуміється суб’єкт господарювання — юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій, (крім юридичних осіб, якими застосовується ставка єдиного податку у розмірі 5 відсотків, за винятком юридичних осіб — платників єдиного податку, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу). Згідно із пунктом 181.1 статті 181 ПК України особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тисяч гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 ПК України платником єдиного податку, що застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, може бути обрана ставка єдиного податку у розмірі 3 відсотки у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V цього Кодексу, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість. Причому відповідно до абзацу другого пункту 183.4. статті 183 ПК України у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту «г» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 ПК України, реєстраційна заява щодо отримання статусу платника податку на додану вартість подається у строк, визначений пунктом 183.2 цієї статті, тобто не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України.

Які ж висновки можна зробити з урахуванням зазначеного вище?

По-перше, спірні положення ПК України щодо обов’язкової реєстрації платниками податку на додану вартість та відповідно зміни ставки єдиного податку на 3 відсотки у будь-якому разі не розповсюджуються на платників єдиного податку, що обрали ставку 5 відсотків, які:

а) не здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість;

б) здійснюють постачання товарів платникам податку на додану вартість.

По-друге, слід визнати, що у ПК України існує певна неузгодженість між положеннями, що стосуються податку на додану вартість та відповідно положеннями щодо спрощеної системи оподаткування. Отже, чи зобов’язані платники єдиного податку, що обрали ставку 5 відсотків, та які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість, у випадку коли обсяг їх операцій з постачання послуг (робіт), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПК України, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищив 300 тисяч гривень, реєструватися платником податку на додану вартість та змінювати ставку єдиного податку на 3 відсотки, чи це їх право?

З урахуванням того, як сформульовано положення підпункту «г» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 ПК України, тобто спеціальні норми, що стосуються спрощеної системи оподаткування, вибір ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки, на мою думку, — це право платника податку, яким він може скористатися або не скористатися, при настанні одночасно декількох умов, зокрема:

а) у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V цього Кодексу;

б) реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу.

Проте існує інше питання, чи зобов’язані платники єдиного податку за ставкою 5 відсотків, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість, у випадку коли обсяг їх операцій з постачання послуг (робіт), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПК України, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищив 300 тисяч гривень, реєструватися платниками податку на додану вартість?

Враховуючи те, що юридичні особи — платники єдиного податку, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, підпадають під визначення платників податку на додану вартість (відповідно до абзацу другого підпункту 14.1.139. пункту 14.1. статті 14 ПК України), то необхідно лише визначити, реєстрація ними у якості платників податку на додану вартість здійснюється добровільно чи в обов’язковому порядку?

Як зазначалося вище абзацом другим пункту 183.4. статті 183 ПК України визначено, що у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту «г» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 ПК України, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.2 цієї статті, тобто не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України.

Отже, враховуючи ту обставину, що зміна ставки з 5 відсотків на 3 відсотки – це право платника єдиного податку, а не обов’язок, тож якщо платник єдиного податку бажає змінити ставку єдиного податку на 3 відсотки, то від і подає реєстраційну заяву щодо реєстрації його платником ПДВ не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України, а якщо – ні, то він не зобов’язаний реєструватися платником ПДВ.

Разом з тим, звичайно, необхідно зважати на те, що органи податкової служби можуть тлумачити положення абзацу другого пункту 183.4. статті 183 ПК України як імперативні незалежно від наміру платника єдиного податку змінювати ставку єдиного податку, а отже, й вимагатимуть обов’язкової реєстрації платників єдиного податку у якості платників податку на додану вартість у випадку постачання ними послуг (робіт) платникам податку на додану вартість та відповідно досягнення обсягу від такого постачання за останні 12 календарних місяців, який сукупно перевищує 300 тисяч гривень.

Тож тоді платникам єдиного податку за ставкою 5 відсотків необхідно буде отримувати статус платників податку на додану вартість, а надалі вирішувати чи змінювати ставку єдиного податку на 3 відсотки, чи переходити на загальну систему оподаткування.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda