Особенности вычисления сроков в делах о банкротстве. Требования кредиторов

Комментарий подается языком оригинала

“Юридическая газета” №36 от 7 сентября 2010 года.

Роман Кравченко, арбитражный упраляющий старший юрист ЮФ “Центр правового консалтинга”

Зазначена автором ситуація виникає не часто, оскільки правила перенесення строків прямо закріплені у Господарському процесуальному кодексі України та застосовуються, в тому числі, і під час здійснення процедури банкрутства.

Разом з тим Закон України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є досить недосконалим, що виражається в тому, що він містить велику кількість колізій, а також прогалин, які на даний час належним чином не врегульовані.

На даний час ряд зазначених вище проблемних питань суди намагаються вирішити за допомогою формування певної судової практики, однак, навіть вона не завжди надає можливість уникнути різного підходу до тлумачення норм матеріального права.

Наприклад, неврегульованим є питання щодо необхідності проведення загальних зборів кредиторів та створення комітету кредиторів у випадку банкрутства боржника в порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон). Диспозиція статті 51 Закону не передбачає проведення загальних зборів кредиторів та створення комітету кредиторів. Проте існує певна практика господарських судів, відповідно до якої суди вважають, що в такому випадку також необхідно провести скликання загальних зборів кредиторів та створити комітет кредиторів. Таку позицію суди мотивують тим, що при банкрутстві боржника в порядку статті 51 Закону за аналогією повинні застосовуватись положення статті 16 Закону, які регулюють порядок скликання загальних зборів кредиторів та створення комітету кредиторів.

У будь-якому випадку, на мою думку, такі питання мають бути врегульовані на законодавчому рівні.