Переказ коштів небанківськими фінансовими установами - сpk.ua
Центр правового консалтингу
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Переказ коштів небанківськими фінансовими установами

  1. Що таке переказ коштів?

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів», переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Здійснення суб’єктами господарювання переказу коштів і розрахунків за зобов’язаннями, які виникають у процесі економічної діяльності, забезпечується платіжними системами і системами розрахунків.

Платіжна система являє собою платіжну організацію, членів платіжної системи та сукупність відносин, які виникають між ними при проведенні переказу коштів. На Україні мають право функціонувати внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.

Внутрішньодержавна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом, що здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.

У свою чергу, внутрішньодержавні платіжні системи можуть бути банківськими та небанківськими.

Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї системи, в тому числі з однієї країни в іншу.

З організаційної точки зору ядром платіжної системи є платіжна організація.

Платіжна організація – юридична особа, яка є власником або правокористувачем товарного та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток та інших платіжних інструментів до платіжної системи, і яке визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність згідно до закону та договору.

Суб’єктами правових відносин, які виникають при здійсненні переказу коштів, є члени та учасники платіжних систем.

Член платіжної системи – юридична особа, яка, на підставі належним чином оформленого права (отриманої ліцензії платіжної системи, укладеного з платіжною організацією платіжної системи договору тощо) надає послуги учасникам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї платіжної системи, і , відповідно до законодавства України, має право надавати такі послуги в межах України. Членами внутрішньодержавних небанківських платіжних систем (ВНПС) можуть бути:

– банк, що має банківську ліцензію Національного банку України (НБУ),

– небанківська фінансова установа, що має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) на здійснення переказу коштів,

і які уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Учасник платіжної системи – юридична або фізична особа – суб’єкт відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, ініційованого за допомогою платіжного інструмента цієї платіжної системи.

  1. Хто має право здійснювати діяльність з переказу коштів?

Діяльність з переказу коштів мають право здійснювати банки, що мають банківську ліцензію Національного банку, і небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) на здійснення переказу коштів.

Разом з тим, для того, щоб здійснювати переказ коштів на підставі ліцензії, виданої Держфінпослуг, небанківська фінансова установа повинна стати платіжною організацією, або членом внутрішньодержавної платіжної системи, або укласти договір про участь або членство з платіжною організацією міжнародної платіжної системи для здійснення переказу коштів засобами цієї платіжної системи.

  1. Регулювання діяльності небанківських фінансових установ, що здійснюють діяльність з переказу коштів

На сьогоднішній день загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та відносини у сфері переказу коштів регулюються законами України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги і регулювання ринків фінансових послуг», а також цілим рядом нормативно-правових актів НБУ і Держфінпослуг, основні з яких:

– Положення про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, затверджене постановою Правління НБУ від 25.09.2007 № 348,

– Постанова НБУ від 05.03.2008 № 53 «Про регулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування»,

– Ліцензійні умови здійснення переказу коштів небанківськими фінансовими установами, затверджені розпорядженням Держфінпослуг 23.03.2006 № 5523.

Таким чином, функції реєстрації небанківської фінансової установи, видачі ліцензії на здійснення діяльності з переказу коштів, покладені на Держфінпослуг. У той же час Національний банк України здійснює реєстрацію платіжних систем, контроль за їх діяльністю, контроль за дотриманням членами платіжних систем нормативно-правових актів, що регламентують порядок проведення переказу, а також застосовує відповідні заходи впливу, передбачені законодавством України, узгоджує правила роботи платіжної системи, її членів та учасників.

Згідно з чинним законодавством внутрішньодержавна небанківська платіжна система має право здійснювати діяльність, пов’язану із переказом, виключно після її реєстрації в НБУ та отримання дозволу. Отже, якщо небанківська фінансова установа, що має ліцензію Держфінпослуг на переказ коштів, має намір стати платіжною організацією і створити свою платіжну систему, то необхідно отримати дозвіл НБУ на здійснення діяльності, пов’язаної з переказом коштів.

У разі якщо небанківська фінансова установа має намір укласти договір про участь або членство з платіжною організацією міжнародної платіжної системи для здійснення переказу коштів за допомогою цієї платіжної системи, такий договір повинен бути зареєстрований в НБУ до початку здійснення операцій у міжнародній платіжній системі. Варто відзначити, що на момент реєстрації такого договору в НБУ небанківська фінансова установа повинна також мати генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

  1. Порядок реєстрації небанківської фінансової установи, основним видом діяльності якого є переказ коштів

Процес реєстрації компанії, яка буде займатися переказом коштів, умовно можна розділити на такі етапи:

  1. Реєстрація юридичної особи.
  2. Отримання юридичною особою статусу фінансової установи – внесення інформації про фінансову компанію до Державного реєстру фінансових установ.
  3. Отримання фінансовою компанією ліцензії на здійснення діяльності з переказу грошових коштів в Держфінпослуг.

Вимоги, яким повинна відповідати фінансова компанія для внесення до державного реєстру фінансових установ:

1) в установчих документах заявника має бути визначена діяльність з надання певних видів фінансових послуг як виключна діяльність з урахуванням вимог законодавства, в тому числі щодо можливості суміщення окремих видів фінансових послуг;

2) наявність у заявника внутрішніх правил з надання фінансових послуг та примірних договорів з клієнтами, які мають відповідати вимогам законодавства і затверджуватися уповноваженим органом заявника відповідно до його установчих документів;

3) наявність системи бухгалтерського обліку і звітності, які відповідають вимогам законодавства і передбачають облік операцій з надання фінансових послуг своїм клієнтам;

4) наявність власного капіталу в розмірі не менш ніж 5 млн.грн. (за наявності філій – не менше 7 млн. грн.) на дату подання заяви для фінансових компаній-заявників, які планують надавати фінансові послуги, що передбачають здійснення операцій з коштами, отриманими від фізичних осіб, а також клірингу;

Звертаємо Вашу увагу, що статутний капітал повинен бути сплачений виключно грошовими коштами.

5) наявність кваліфікованих кадрів, які безпосередньо здійснюють діяльність з надання відповідних видів фінансових послуг, не мають непогашеної судимості за корисливі злочини, а також взяли на себе зобов’язання щодо безумовного виконання вимог статті 10 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, і відповідність керівника та головного бухгалтера заявника Професійним вимогам до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ,

6) наявність технічних умов, необхідних для надання фінансових послуг своїм клієнтам, та забезпечення належного і своєчасного обліку фінансово-господарських операцій відповідно до законодавства України, а саме:

власного або орендованого приміщення;

відповідної комп’ютерної техніки, яка дає можливість забезпечити виконання вимог щодо подання інформації у форматі, встановленому Держфінпослуг, та комунікаційних засобів (телефону, факсу, електронної пошти Інтернет);

відповідного програмного забезпечення, необхідного для надання фінансових послуг своїм клієнтам та забезпечення належного, своєчасного обліку фінансово-господарських операцій відповідно до законодавства та надання звітності в Держфінпослуг;

7) відсутність збитків за даними останнього річного фінансового звіту про фінансові результати, що передує подачі заяви, підтвердженого аудитором (крім новостворених);

8) відсутність порушень чинного законодавства у сфері регулювання ринків фінансових послуг протягом року, що передує зверненню юридичної особи – заявника до Держфінпослуг (крім новостворених).

  1. Основні вимоги для отримання ліцензії Держфінпослуг

Держфінпослуг видає заявнику ліцензію на здійснення переказу грошових коштів у разі виконання таких обов’язкових вимог:

– Наявності власного капіталу за останній звітний період у розмірі, не менше ніж необхідний на момент внесення інформації про заявника до Реєстру, що підтверджується висновком аудитора, внесеного до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ;

– Наявності Внутрішніх правил, які відповідають вимогам законодавства України;

– Спеціального технічного обладнання та програмного забезпечення відповідно до Ліцензійних умов;

– Відсутності невиконаних рішень Держфінпослуг щодо застосування заходів впливу;

– Відповідності керівника і головного бухгалтера Професійним вимогам.

 

  1. Узгодження правил платіжної системи та отримання дозволу на здійснення діяльності, пов’язаної з переказом коштів (у разі, якщо небанківська фінансова установа збирається стати платіжною організацією)

Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Платіжна організація платіжної системи зобов’язана узгодити з Національним банком правила цієї системи до початку надання послуг системи.

Для отримання відповідного дозволу Платіжна організація небанківської платіжної системи, зобов’язана подати до Національного банку:

1) копію свідоцтва про державну реєстрацію, завірену нотаріально або органом, який видав свідоцтво;

2) нотаріально завірену копію статуту;

3) копію договору, укладеного з розрахунковим банком платіжної системи, засвідчену нотаріально.

4) клопотання про узгодження правил платіжної системи;

5) копії внутрішніх документів, що регламентують порядок здійснення фінансового моніторингу операцій, здійснюваних в платіжній системі.

6) підписані керівником та завірені печаткою правила платіжної системи (у трьох примірниках), які повинні містити зазначені нижче положення;

 

Правила платіжної системи повинні містити наступні положення:

1) організаційну структуру платіжної системи;

2) умови членства та участі, а також порядок вступу / виходу до / з платіжної системи;

3) систему управління в платіжній системі ризиками ліквідності, кредитним, правовим, операційним і системним і порядок врегулювання неплатоспроможності та інших випадків нездатності виконання членами / учасниками платіжної системи своїх зобов’язань, у тому числі порядок створення та використання страхового фонду (за його наявності);

4) види послуг з переказу коштів, які будуть надаватися в платіжній системі, із зазначенням ініціаторів та одержувачів переказу коштів (юридичні та / або фізичні особи), видів валют перекладу і т.д.;

5) порядок здійснення переказу і взаєморозрахунків за цим перекладу в системі, включаючи опис:

– Платіжних інструментів / документів на переказ готівки, за допомогою яких здійснюються ініціювання та виплата суми переказу коштів в платіжній системі (для систем переказу коштів – з приведенням зразків документів на переказ готівки);

– Руху інформаційних повідомлень та руху з часу ініціювання переказу до завершення взаєморозрахунків за цим перекладу в системі, у тому числі перелік реквізитів документів на переказ, що дозволяють однозначно ідентифікувати платіжну систему, ініціатора переказу коштів та їх одержувача;

– Регламенту проведення взаєморозрахунків;

6) вимоги до членів / учасникам платіжної системи (у разі надання послуг з переказу готівки) щодо:

– Розміщення в пунктах прийому / видачі переказів коштів у доступних для огляду клієнтів місцях інформації про порядок (умовах) здійснення переказу коштів, видах валют переказу коштів, вартості послуг з переказу коштів тощо;

– Надання клієнту на його вимогу інформації про конкретну суму переказу коштів в системі;

– Ознайомлення ініціатора переказу з інформацією про курс обміну валют у міжнародній системі переказу коштів, суми переказу в іноземній валюті та сукупної вартості послуги на час ініціювання переказу коштів;

– Отримання згоди одержувача на здійснення виплати в національній валюті суми переказу в іноземній валюті та ознайомлення його з інформацією про курс обміну валют у міжнародній системі переказу коштів і суму, що підлягає виплаті на час здійснення операції з виплати суми переказу;

7) вимоги у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, які будуть поширюватися на юридичну особу у разі його участі в платіжній системі, та порядок виконання ним цих вимог;

8) порядок забезпечення в платіжній системі виконання Сьомий спеціальної рекомендації FATF по боротьбі з фінансуванням тероризму, зокрема щодо:

– Ідентифікації особи клієнта-ініціатора переказу на суму, що дорівнює або перевищує 5000 гривень або в іноземній валюті, еквівалентну 5000 гривень, яка включає внесення до документа про переведення прізвища, імені та по батькові (за наявності) клієнта, дані про місцезнаходження і номер рахунку (у разі відсутності рахунку зазначається унікальний обліковий номер операції), найменування або код банку ініціатора, місця реєстрації ініціатора (замість його адреси може зазначатися ідентифікаційний номер платника податків клієнта або дата та місце його народження);

– Фіксування в документі на переказ усіх даних про ініціатора, зазначених в абзаці третьому цього підпункту;

– Супровід переказу коштів інформацією про ініціатора, зазначеної в абзаці третьому цього підпункту, на всіх етапах здійснення переказу коштів;

9) систему захисту інформації, яка висвітлює:

– Схему обміну інформацією, яка використовується в платіжній системі;

– Технологію обміну інформацією в платіжній системі, включаючи порядок обміну інформацією з віддаленими робочими місцями приймання / виплати переказів (включаючи порядок доступу, формування / перевірки електронних підписів, шифрування і т.п.);

– Технологію обміну інформацією між платіжною системою і системою автоматизації банку для обліку переказів (включаючи порядок доступу, формування / перевірки електронних підписів, шифрування і т.п.);

– Систему захисту на всіх етапах функціонування платіжної системи, включаючи найменування алгоритмів і довжину ключів, паролів, технологію розповсюдження ключів, порядок використання електронних цифрових підписів;

10) засоби забезпечення безперебійного функціонування системи, в тому числі в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

11) порядок вирішення спорів, пов’язаних з функціонуванням платіжної системи;

12) порядок і терміни зберігання паперових і електронних документів на переказ коштів, а також порядок створення архівів електронних документів відповідно до законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

Якщо правила платіжної системи включають відомості щодо захисту інформації, які містять банківську таємницю, то такі відомості повинні бути викладені в окремому документі, оформленому відповідно до нормативно-правовими актами Національного банку по збереженню, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.

Строк розгляду Національним банком документів, наданих платіжною організацією платіжної системи для узгодження правил цієї системи, не може перевищувати 60 календарних днів з дня надходження до Національного банку.

Національний банк у разі узгодження правил видає платіжної організації платіжної системи (небанківській установі) – дозвіл на здійснення діяльності, пов’язаної з переказом коштів.

Дозвіл на здійснення діяльності, пов’язаної з переказом коштів надається платіжної організації платіжної системи після внесення нею плати за реєстрацію та надання дозволу / реєстраційного свідоцтва, встановленої нормативно-правовими актами Національного банку. Національний банк реєструє платіжну систему в реєстрі платіжних систем та їх членів / учасників, який ведеться Національним банком в електронній формі.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda