Юридична фірма «Центр правового консалтингу» здійснює представництво в судовій справі щодо захисту інтересів батьків, дітям яких було проведено туберкулінодиагностику – проба Манту, що призвела до погіршення здоров’я дітей.

Справа вінницьких дітей: страшний суд

Мені доводилося чувати від різних знайомих, які мали нагоду стикатися з суддею Печерського райсуду Умновою, про її крайню, м’яко кажучи, неадекватність. Але реальність перевершила усі очікування…

По дорозі на засідання Печерського суду у справі про отруєння дітей, яким робили «пробу Манту», я потрапив у затор. І навіть вже почав побоюватися, що запізнюся. Але, як виявилося, марно.

Засідання ще й не думало починатися з огляду на відсутність судді. У залі виявилося замало стільців. Оскільки секретар суду, пані невизначеного віку та визначного бюсту, не виявила жодного бажання потурбуватися про представників преси, довелося полювати на стільці самотужки.

У сусідньому кабінеті була приймальня когось із суддів. На моє ввічливе прохання позичити пару стільчиків на час засідання, молоденька секретарка так здивувалася, що аж втратила мову. «Ууу… меее… Я не думаю, що можна», – врешті відповіла вона, шокована наглістю людішек.

Стільці я знайшов у канцелярії. Коли вони були принесені до зали засідань, секретар суду, кинувши у наш бік невдоволеним оком, скривилася і запитала, де ми їх взяли. «У канцелярії», – чесно зізнався я. Пані зірвалася. Виявилося, що вона дуже хвилюється за те, що у канцелярії відвідувачам не буде на чому сидіти у той час, коли я без дозволу виніс звідти меблю. Її не заспокоїло навіть моє запевнення, що взяти стільці мені дозволили працівники канцелярії…

…Суддя Умнова запізнилася на півгодини. Очевидно, так само, як і мені на дорогах, їй заважали затори. У коридорах суду. А може, далася взнаки традиція запізнюватися, яку у список норм чиновницького етикету увів кілька років тому наш Гарант.

Умнова бадьорим кроком прочимчикувала на своє місце і одразу ж взялася до справи. Те, що відбувалося далі, неможливо переказати чи описати доступними засобами мови. Це була суміш циркової вистави, маппет-шоу та п’єси ситуацій у постановці гуртка любителів театру божевільні імені Наполеона.

Умнова дуже скидалася на вчительку у школі. Вона миттєво провела перекличку, відмічаючи у журналі відсутніх, запитала, на чому зупинилися минулого разу. І взялася за домашнє завдання.

«У вас забагато тексту», – невдоволено перебила вона адвоката позивачів, коли він намагався пояснити їй суть свого клопотання. Проте «двійку» не поставила. Пожаліла.

Вона гнала і гнала засідання вперед, поспішаючи і перескакуючи через усі формальності. Вона двічі зробила зауваження адвокату лише за те, що він продовжував говорити навіть після того, як Умнова його перебивала. До купи, захисник позивачів отримав від неї ще й звинувачення у спробі затягнути засідання.

Вона відмовилася викликати свідків до суду! «Ніяких свідків я викликати не буду, у мене грошей немає, мені і так зарплатню не доплачують», – чеканила Умнова. Врешті-решт обидві сторони погодилися забезпечити прибуття свідків самотужки.

Потім, здається, Умновій це все набридло. Вона одним махом задовольнила усі клопотання обох сторін про виклик свідків і призначила наступне засідання аж на 6 квітня. Такий великий інтервал між засіданнями вона пояснила тим, що усі судді Печерського суду дуже зайняті з огляду на велику кількість справ «по депозитах і кредитах». У мене зараз двісті справ, пояснила Умнова, і я не маю часу… Дивно, подумалося мені. От якщо у мене особисто мало часу, то я не запізнююся на півгодини, нє?

Загалом засідання тривало хвилин з п’ятнадцять, плюс півгодини, протягом яких усі чекали суддю.

Після засідання нам вдалося поговорити з потерпілими та їхнім захисником. Адвокат Олексій Уколов шанси виграти справу оцінив стримано. «Все залежить від експертизи», – сказав він і висловив сумнів у тому, що вона буде об’єктивною.

Адвокат позивачів Олексій Уколов

Він каже, що ті, хто роблять експертизу, залежні від Міністерства охорони здоров’я, яке, в свою чергу, є відповідачем по справі. Проте і потерпілі, і адвокат впевнені, що отруєння мало місце – занадто швидка і однотипна реакція спостерігалася у дітей після тієї «проби Манту». «Це наша думка, і ми посилаємося на думку експертів, один з яких, наприклад, захистив кандидатську. Вони кажуть, що це токсична реакція».

Людмила Вервека вважає, що її дитину отруїли

Людмила Вервека, мама одного з потерпілих дітей, розповіла, що досі не знає, чи хтось робив дослідження речовини, яка спричинила таку реакцію. «Нам спочатку казали одне, потім інше. Спочатку сказали, що зробили, потім виявилося, що ні», – поскаржилася вона…

Батьки потерпілих дітей шукають справедливості у Печерському суді.

P.S. Наступне засідання відбудеться 6 квітня о 9.30 у Печерському районному суді (Хрещатик, 42А).
Володимир Йадороб