Синхронная капітуляція. Особливості прийняття судом відмови від позову в адміністративному процесі
“Юридична газета” №43 від 26 жовтня 2010 року.
Як свідчить практика, реалізація прокурором права на звернення до суду в інтересах держави (як правило, в особі окремого державного органу) або громадянина дійсно іноді приводить до абсурдних ситуацій, коли особа, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, взагалі не вважає, що її права були якимось чином порушені.
При цьому варто звернути увагу на те, що прокурор може звернутись до суду із позовом в інтересах держави (державного органу) або громадянина незалежно від їх волі, а тому цілком логічним є те, що КАСУ встановлено певні обмеження щодо здійснення прокурором представницьких функцій. В тому числі такі обмеження встановлені з метою захисту інтересів особи від можливих зловживань прокурором, як представником особи, наданими йому процесуальними правами.
З іншого боку, передбачені ч.ч.1, 2 ст. 60 КАСУ обмеження процесуальних прав не застосовуються до представників особи, що призначені нею особисто. Не встановлює законодавство і вимоги щодо обов’язкового погодження декількома представниками особи процесуальної дії щодо відмови від позову.
Зазначене вище означає, що представник може реалізувати повноваження на відмову від позову, якщо такі повноваження надані такому представнику довірителем, незалежно від волі прокурора або інших представників такої особи по справі.
Зокрема, така позиція знайшла своє відображення в судовій практиці – ухвалою від 03 березня 2009 року по справі № К-21155/07 Вищий адміністративний суд України підтвердив законність закриття провадження у справі у зв’язку із поданою представником Управління з контролю за використанням і охороною земель в Донецькій області відмовою від позову незважаючи на те, що прокурор Донецької області, який діяв в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням і охороною земель в Донецькій області, заперечував проти такої відмови.
При цьому відмова особи від позову без узгодження її із прокурором, як представником такої особи по справі, навряд чи призведе до порушення прав і інтересів держави або третіх осіб, адже в силу ч. 4 ст. 112 КАСУ суд не приймає відмови від адміністративного позову, якщо ці дії суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
На додаток хотів би звернути увагу на цікаву позицію Європейського суду з прав людини щодо участі прокурора в судовому процесі. Так у справі Менчинська проти Росії (постанова від 15.01.2009 року) Європейський суд постановив, що участь прокурора на стороні відповідача при розгляді позову Менчинської до служби занятості, порушує принцип рівності сторін.
За таких обставин, чи можна взагалі говорити про принцип рівності сторін у адміністративному процесі, закріплений у ст.ст. 7, 10 КАСУ, коли на стороні державного органу виступає прокурор?».
Андрій Олефіренко, керуючий партнер ЮФ “Центр правового консалтингу”