Вимоги

Основні нормативні вимоги для здійснення страхової діяльності

Вимоги щодо організаційно-правової форми: страхова компанія створюється в організаційно-правовій формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю.

Важливо, що підприємства, установи й організації не можуть стати страховиками шляхом внесення змін в установчі документи за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності, навіть у випадку дотримання вимог законодавства.
Вимоги щодо складу учасників: учасників страхової компанії повинно бути не менше трьох.

Вимоги до статутного капіталу
а) мінімальний розмір статутного капіталу страхової компанії, що займається видами страхування, іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі 1 млн. євро, а страхової компанії, що займається страхуванням життя, – 1,5 млн. євро в гривневому еквіваленті.
б) статутний капітал страхової компанії повинен бути оплачений виключно в грошовій формі. Допускається формування статутного капіталу страхової компанії цінними паперами, що випускаються державою, за їхньою номінальною вартістю в порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, але не більше 25 відсотків загального розміру статутного капіталу.
в) забороняється використовувати для формування статутного капіталу векселя, кошти страхових резервів, бюджетні кошти, а також кошти, отримані в кредит, позику і під заставу, і вносити нематеріальні активи.
г) загальний розмір внесків страхової компанії в статутні капітали інших страхових компаній України не може перевищувати 30 відсотків її власного статутного капіталу, у тому числі розмір внеску в статутний капітал окремої страхової компанії не може перевищувати 10 відсотків. Ці вимоги не поширюються на страхову компанію, що здійснює види страхування, інші, ніж страхування життя, у випадку здійснення нею внесків у статутний капітал страхової компанії, що здійснює страхування життя.

Вимоги до персоналу й технічного забезпечення

Керівниками страховика (голова виконавчого органу та головний бухгалтер страховика) мають бути дієздатні фізичні особи. Голова виконавчого органу страховика або його перший заступник повинен мати вищу економічну або юридичну освіту, а головний бухгалтер страховика повинен мати вищу економічну освіту.

Керівник повинен:
а) мати повне вище юридичну або економічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, магістра);
б) пройти підвищення кваліфікації та скласти іспит на відповідність знань професійним вимогам по типовій програмі, складеної за напрямком діяльності фінансової установи й затвердженою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг. Тривалість курсу підвищення кваліфікації повинна бути не менше 72 годин;
в) мати не менший ніж 5-річний загальний стаж трудової діяльності, з якого: стаж роботи на керівних посадах не менший двох років, зокрема, не менший одного року на ринках фінансових послуг;
г) протягом останніх п’яти років не бути керівником, фінансовим директором або головним бухгалтером фінансової установи, визнаної банкрутом, підданої процедурі примусової ліквідації, або до якої був застосований захід впливу відповідним органом, який здійснює регулювання ринків фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації;
д) не мати непогашеної судимості за умисні злочини, злочини в сфері господарської та службової діяльності, а також не бути позбавленим права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.
Бухгалтер повинен:
а) мати вищу економічну освіту;
б) пройти підвищення кваліфікації та скласти іспит на відповідність знань професійним вимогам за типовою програмою підвищення кваліфікації головних бухгалтерів, складеною за напрямом діяльності фінансової установи та затвердженою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг. Тривалість курсу підвищення кваліфікації повинна бути не менше 72 годин;
в) мати стаж роботи на керівних посадах, пов’язаних з  фінансовою або бухгалтерською діяльністю, або стаж роботи на
ринках фінансових послуг на посадах, пов’язаних з фінансовою або  бухгалтерською діяльністю, – не менше трьох років;
г) протягом останніх п’яти років не бути керівником, фінансовим директором або головним бухгалтером фінансової установи, визнаного банкрутом, підданого процедурі примусової ліквідації, або до якого був застосований захід впливу відповідним органом, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації;
д) не мати непогашеної судимості за умисні злочини, злочини в сфері господарської та службової діяльності, а також не бути позбавленим права обіймати певні посади й займатися певною діяльністю.

Технічне забезпечення
Страхова компанія повинна бути забезпечена комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням і комунікаційними коштами, технічні можливості яких забезпечують постійне формування поточної інформації про надання фінансових послуг клієнтам і надання звітних даних і які відповідають установленим вимогам.

Вимоги до правил страхування
Страхування ділиться на добровільне й обов’язкове. При обов’язковій формі умови здійснення окремого виду страхування передбачаються окремими нормативними документами, переважно постановами Кабінету Міністрів України. У випадку здійснення страховою компанією добровільного виду (видів) страхування вона зобов’язана прийняти й зареєструвати в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг правила страхування, які розробляються для кожного виду страхування окремо.

При цьому Правила повинні містити:

• порядок розподілу розмірів страхових сум і (або) розмірів страхових виплат;
• страхові ризики;
• виключення зі страхових випадків і обмеження страхування;
• строк і місце дії договору страхування;
• порядок укладання договору страхування;
• права та обов’язки сторін;
• дії страхувальника у випадку настання страхового випадку;
• перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку й розмір збитків;
• порядок і умови здійснення страхових виплат;
• строк ухвалення рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;
• причини відмови в страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;
• умови припинення договору страхування;
• порядок рішення спорів;
• страхові тарифи по інших договорах страхування, ніж договори страхування життя;
• страхові тарифи й методику їхнього розрахунку по договорах страхування життя;
• особливі умови.

Вимоги щодо здійснення фінансового моніторингу
Як суб’єкт первинного фінансового моніторингу страховик зобов’язаний дотримуватись обов’язків, установлених статтею 5 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та вимог Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 05.08.2003 N 25.
Страховик на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів зобов’язаний ідентифікувати осіб, які здійснюють фінансові операції, які згідно з законодавством підлягають фінансовому моніторингу.
Страховик зобов’язаний встановити правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначити працівника, відповідального за його проведення.
Відповідальний працівник  призначається  наказом керівника установи, є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівникові установи.
У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним за проведення фінансового моніторингу є керівник установи.

Не може бути призначена відповідальним працівником особа

• яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена й не знята в установленому законодавством порядку;
• з якою в установи відсутні трудові відносини.

Підвищення кваліфікації працівників фінансових установ, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, проводитися не рідше одного разу на три роки.

Вимоги до кваліфікації працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу:
1. Відповідальний працівник призначається за посадою на рівні керівництва суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Посаду на рівні керівництва суб’єкта первинного фінансового моніторингу (керівна посада) – посада, що передбачає здійснення функцій управління суб’єктом первинного фінансового моніторингу в цілому та всіма його підрозділами або управління окремими (окремим) підрозділами (підрозділом) суб’єкта первинного фінансового моніторингу. (Цей пункт набирає чинності з 1 січня 2011 року)
2. Відповідальний працівник повинен мати повну вищу освіту та досвід роботи не менше одного року у відповідній сфері діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу або досвід роботи на керівній посаді в суб’єкті первинного фінансового моніторингу не менше одного року, або не менше одного року досвіду роботи в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
3. Ділова репутація відповідального працівника винна відповідати таким вимогам:
відповідальний працівник не повинен мати не погашеної або не знятої  в  установленому законодавством порядку судимості за вчинення умисного злочину;
не бути за вироком суду позбавленим права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю;
не бути звільненим з роботи відповідно до пунктів 2, 3, 8 частини першої статті 40 та пунктів 1, 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.
Якщо протягом останніх десяти років особа була керівником, членом керівного органу або головним бухгалтером юридичної особи – учасника ринку фінансових послуг, визнаної банкрутом, або до неї застосовано захід впливу (санкцію) органу, який здійснює регулювання відповідного ринку фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління юридичною особою – учасника ринку фінансових послуг, анулювання ліцензії на здійснення відповідного виду діяльності, таку особу може бути призначено відповідальним працівником за погодженням з відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу.
4. Особа, вперше призначена на посаду відповідального працівника, повинна пройти курс довгострокового підвищення кваліфікації в сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму в обсязі відповідних навчальних програм навчальних закладів, погоджених чи затверджених суб’єктами державного фінансового моніторингу.
5. Відповідальний працівник повинен підтримувати рівень своїх знань шляхом періодичного проходження короткострокового підвищення кваліфікації в обсязі відповідних учбових програм навчальних закладів, погоджених чи затверджених суб’єктами державного фінансового моніторингу. Підвищення кваліфікації відповідального працівника з окремих питань фінансового моніторингу може здійснюватись шляхом проходження інших форм навчання (семінари, семінари-практикуми, семінари-наради, “круглі столи” тощо) та самостійного вивчення нормативно-правових документів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.
6. Спеціальні вимоги до кваліфікації відповідальних працівників залежно від специфіки діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу встановлюються суб’єктами державного фінансового моніторингу.