Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”

15 вересня в Прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ (Київ, вул. Шамрило, 23) відбувся Круглий стіл на тему: “Закон України” Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів “.

Закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” конфліктує із законодавством, яке регулює діяльність адвокатів. Про це під час “круглого столу” заявив партнер юридичної фірми “Центр правового консалтингу” Андрій Коршун.

Відкриваючи “круглий стіл”, голова правління ГО Рада Незалежних Бухгалтерів та Аудиторів Олена Макеєва відзначила, що закон, який набув чинності 21 серпня 2010, розширює перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок спеціально визначених суб’єктів таких як аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти підприємницької діяльності, які надають послуги з бухгалтерського обліку, нотаріуси, адвокати, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, торговці нерухомістю (ріелтори) і деякі інші представники нефінансових професій. “Законом передбачено, що всі суб’єкти первинного фінансового моніторингу будуть повідомляти певним державним контролюючим органам про підозрілі операції, за ознаками підозрілості, передбачені законом, не повідомляючи про це клієнту”, – зазначила вона.

У ході дискусії А. Коршун зазначив, що прийнятий закон конфліктує зі спеціальним законодавством, яке гарантує і регулює діяльність адвокатів, зокрема, це стосується адвокатської таємниці. “Поняття адвокатської таємниці визначено в пункті 7 статті 8 Закону” Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму “, де сказано, що адвокатська таємниця є інформацією, яка стала відома адвокату при виконанні обов’язків щодо захисту клієнта , представництва його інтересів у суді та у справах врегулювання досудових спорів. На даному етапі закон обмежився тільки в рамках цього поняття, хоча стаття 5 Закону “Про адвокатуру” передбачає досить широкий перелік діяльності адвоката, де застосовується поняття адвокатської таємниці. Я вважаю, в цьому випадку буде виникати конфлікт між адвокатом як спеціальним суб’єктом фінансового моніторингу та адвокатом як особою, яка представляє клієнта. Тобто конфлікт з клієнтом неминучий, оскільки принцип адвокатської діяльності – це все-таки адвокатська таємниця.

У свою чергу, заступник голови Державного комітету фінансового моніторингу України Олексій Фещенко нагадав, що закон про боротьбу з відмиванням коштів отриманих злочинним шляхом був прийнятий в Україні ще в 2003 році. “Він працював, працює і розповсюджувався на фінансові установи. Все це робилося на виконання міжнародних стандартів, зокрема, рекомендацій FATF. Цього року Україна призвела своє законодавство у відповідність з міжнародними стандартами та рекомендаціями FATF. У зв’язку з цим розширено коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу “, – відзначив він.

За словами О. Фещенко, в українському законодавстві це спеціально визначені суб’єкти фінансового моніторингу. “Для них визначений спеціальний режим, який набагато м’якше, ніж той, який застосовується до банків і фінансових установ. Основна відмінність полягає в тому, що якщо на фінансова установа ще з 2003 року розповсюджується дія обов’язкового фінансового моніторингу, коли інформація незалежно від підозри просто передається до Держфінмоніторингу, то для нових суб’єктів такої вимоги немає. Є тільки інформування у разі виявлення якогось підозри “, – підкреслив він.

Єдиний виняток, за словами А. Фещенко, “це якщо ви маєте справу з операціями людини, який знаходиться в офіційному списку терористів. У цьому випадку варіантів немає. Відповідно до закону інформація негайно передається до Держфінмоніторингу та Служби безпеки України”.

Переглянути фоторепортаж з заходу і відео-запис відкриття круглого столу можна на сайті Прес-центру “Бізнес ЛігаІнформ”