Нові правила оподаткування доходу з продажу об'єктів нерухомості. В судовій практиці - сpk.ua
Центр правового консалтингу
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Нові правила оподаткування доходу з продажу об’єктів нерухомості. В судовій практиці

“Юридична газета” №7 від 15 лютого 2011 року.

До прийняття Податкового кодексу України (далі – ПК України) та внесення змін до Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) у судовій практиці Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (далі – СПуАС ВСУ) та адміністративних судів при застосуванні положень чинного законодавства України (зокрема, статей 203, 215 та 228 ЦК України, статей 207 та 208 Господарського кодексу України (далі – ГК України), пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні») переважала позиція, відповідно до якої вважалося достатньою правовою підставою для застосування статті 208 ГК України посилання на нікчемність правочину на підставі статті 228 ЦК України без отримання судового рішення про визнання господарського зобов’язання недійсним на підставі статті 207 ГК України.

Проте така практика була певною мірою дискусійною у зв’язку з тим, що ГК України не містить визначення мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Диспозиція ж статті 228 ЦК України містить чіткий перелік цілей, на досягнення яких повинен бути спрямований правочин, щоб вважатися таким, що порушує публічний порядок, зокрема: він повинен бути спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Кваліфікація дій платників податку, що мали намір ухилитися від оподаткування укладаючи правочини та використовуючи господарські операції як інструмент коригування показників своєї господарської діяльності для цілей отримання так званої податкової вигоди (мінімізації оподаткування та/або незаконного відшкодування податку на додану вартість з бюджету) без наміру здійснювати реальні господарські операції, як незаконне заволодіння майном держави, була, по-суті, хибною та не охоплювалася змістом поняття «незаконне заволодіння майном держави». Тому сумнівною виглядала точка зору щодо можливості застосування наслідків, передбачених статтею 208 ГКУ на підставі статті 228 ЦКУ, у випадках, коли метою правочинів (господарських зобов’язань) було ухилення від сплати податків, за виключенням випадків, коли йдеться про незаконне відшкодування податку на додану вартість з бюджету, що може бути кваліфіковане як незаконне заволодіння майном держави.

Прийняття ж ПК України та особливо внесення змін до ЦК України, зокрема, в частину першу статті 203 ЦК України та доповнення статті 228 ЦК України частиною третьою, повинно змінити судову практику. Внесення таких змін до ЦК України певною мірою є підтвердженням того, що судова практика, відповідно до якої вважалося достатнім посилання на статтю 228 ЦК України у попередній редакції як на правову підставу для визнання правочинів платників податків нікчемними та відповідно донарахування їм податкових зобов’язань у зв’язку із здійсненням такими платниками податків господарських операцій по таким правочинам без отримання судового рішення про визнання господарського зобов’язання (правочину) недійсним на підставі статті 207 ГК України, не відповідала повною мірою принципу законності.

Із набуттям чинності зазначеними змінами податкові органи не зможуть посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов’язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов’язань. Тепер залежно від того, хто є платником податку, фізичні особи чи суб’єкти господарювання, органи державної податкової служби зобов’язані виключно у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 ГК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов’язань), що, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda