Як повернути справу із Автономної республіки Крим до розгляду в судах України? - сpk.ua
Центр правового консалтингу
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Як повернути справу із Автономної республіки Крим до розгляду в судах України?

В першу чергу потрібно зрозуміти саму специфіку такого спору та можливість подальшого його розгляду в українських судах.

Як нам всім відомо юрисдикція цивільних, господарських, адміністративних та інших справ є різною, а тому при вирішенні територіальної підсудності потрібно відштовхуватися саме від предмету спору.

Якщо наприклад в нас існує спір про право в межах цивільної юрисдикції, предметом якого є визнання, оспорення чи навпаки невизнання такого права, то ми в свою чергу робимо висновок про можливу підсудність такого спору саме загальним судам України.

Тобто, під час судового розгляду справи за участю іноземного елемента, судам слід з’ясовувати наявність чинного між державами договору та за його наявності – порядку регулювання спірних правовідносин, що виникли. Сама підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (частина перша статті 414 ЦПК).

Слід звернути увагу й на те, що питання про підсудність судам України справ з іноземним елементом може визначатися як на момент відкриття провадження у справі, так і на попередньому судовому засіданні.

Крім того, підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається у попередньому засіданні відповідно до статті 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, відповідно до якої суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи-відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач-фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа-відповідач – місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Тобто, використовуючи за основу норму статті 76 вказаного Закону, ми маємо певне правове поле (підґрунтя) на якому й буде базуватися наша правова позиція під час вирішення питання територіальної підсудності в межах України.

Також потрібно відмити й той факт, коли справи вже розглядаються судами Автономної Республіки Крим, а особа не бажає далі продовжувати судовий розгляд на материку, то в такому випадку потрібно клопотати про його переведення до найбільш наближеного територіально суду України.

За таких обставин, є можливість передати справу від одного суду до іншого, беручи за основу норму статті 116 Цивільного процесуального кодексу України, а саме:

1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;

3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

4) ліквідовано суд, який розглядав справу.

У випадках, встановлених пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, справа передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Тобто, під час висвітлювання своєї правової позиції в клопотанні про передачу справи до іншого суду, потрібно брати за основу саме факт ліквідації такого суду, який за територіальною належністю відносився до території України.

Отже, підсумовуючи всі за і проти, варто зазначити, що в кожному випадку потрібно застосовувати ту правову норму, яка найбільш наближена до вашої ситуації та дасть найбільш очікуваний результати під час її розгляду.

Дана стаття має ознайомчий характер та не може застосовуватися до всіх існуючих ситуації в судах Криму, а тому для кожної ситуації потрібний індивідуальний підхід.

Олександр Мачульний, юрист ЮФ «Центр правового консалтингу».

ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda