Строки звернення контролюючих органів із позовом про стягнення податкового боргу

Щодо строків звернення податкових органів з вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків, то для пред’явлення таких позовів спеціальних строків Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено. Таким чином, такі терміни визначаються виходячи із загальних термінів, встановлених КАС України для звернення до адміністративного суду, або термінів, встановлених ПК України.

Частиною другою КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .

Виходячи з викладеного, позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні пред’являтися протягом одного року з моменту виникнення права на стягнення податкового боргу.

Право на стягнення податкового боргу виникає після надсилання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платнику податків. Відносини, що виникають в процесі надсилання (вручення) податкових вимог платнику податків регулюються пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181. При цьому обставини, при настанні яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) особі, визначені підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону № 2181 стягнення коштів та продаж інших активів платника податків проводяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Тому процедура фактичного стягнення коштів платника податків повинно проводитися з урахуванням строку, передбаченого підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону № 2181. Однак наявність такої процедури не перешкоджає зверненню податковими органами до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Саме після настання зазначених у підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 обставинах виникає право на звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу. Відповідно, з цього моменту починається перебіг строку звернення контролюючого органу з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною другою КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .

Виходячи з викладеного, позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні пред’являтися протягом шести місяців з моменту виникнення права на стягнення податкового боргу.

Право на стягнення податкового боргу виникає після надсилання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платнику податків. Відносини, що виникають в процесі надсилання (вручення) податкових вимог платнику податків регулюються пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181. При цьому обставини, при настанні яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) особі, визначені підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону № 2181 стягнення коштів та продаж інших активів платника податків проводяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Тому процедура фактичного стягнення коштів платника податків повинно проводитися з урахуванням строку, передбаченого підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону № 2181. Однак наявність такої процедури не перешкоджає зверненню податковими органами до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Саме після настання зазначених у підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 обставинах виникає право на звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу. Відповідно, з цього моменту починається перебіг строку звернення контролюючого органу з відповідним позовом до адміністративного суду.

При визначенні строків звернення податкових органів з позовом про стягнення податкового боргу, що виник після вступу НК України (тобто після 01.01.2011 року) необхідно враховувати наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить спеціальних терміни для звернення податковими органами з вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків.

Однак положення про терміни стягнення податкового боргу містить ПК України. Зокрема, в пункті 102.4 статті 102 ПК України зазначено, що в разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, в одному з положень ПК України, зокрема в пункті 102.4 статті 102 – статті, якою визначаються терміни давності і порядок їх застосування, визначено правило, згідно з яким податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Згідно НК України момент виникнення податкового боргу пов’язується виключно із закінченням строків для сплати податкового зобов’язання визначеного платником податків самостійно або узгодженого податкового зобов’язання в разі, коли таке податкове зобов’язання не оплачено і не оскаржене платником податків у встановлені ПК України порядку і строки (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 . статті 14 ПК України).

Однак НК України містить спеціальні правила щодо застосування певних процедур при стягненні коштів з платників податків і продажу їх майна, яке перебуває у податковій заставі. Зокрема, згідно з підпунктом 95.2. статті 95 ПК України – стаття, якою регулюється продаж майна, що перебуває в податковій заставі, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Терміни та підстави направлення податкових вимог зазначених в пунктах 59.1 і 59.3 статті 59 ПК України. Відносини, що виникають в процесі надсилання (вручення) податкових вимог платнику податків регулюються також пунктом 42.2 статті 42 ПК України.

Отже, з одного боку, статтею, якою визначаються терміни давності і порядок їх застосування, зокрема пунктом 102.4 статті 102 ПК України, визначено правило, згідно з яким податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

А з іншого боку, статтею, якою регулюється продаж майна, що перебуває в податковій заставі, зокрема підпунктом 95.2. статті 95 ПК України, встановлено правило, згідно з яким стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як же співвідносяться ці норми між собою, які терміни для звернення податковими органами з вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків слід застосовувати і з якого моменту ці терміни обчислювати?

З урахуванням тієї обставини, що категорії «податковий борг» і «податкова застава» мають різний юридичний зміст, проте є пов’язаними між собою, оскільки підставою для виникнення податкової застави є саме виникнення податкового боргу (стаття 88 і пункт 89.1. Статті 89 ПК України) , і відповідно в підпункті 95.2. статті 95 ПК України йдеться про стягнення не будь-яких засобів взагалі, а саме коштів, що становлять податковий борг.

Однак слід розрізняти звернення до суду з позовом про стягнення коштів, в тому числі податкового боргу як спосіб захисту порушеного права і стягнення як спеціальну процедуру, спрямовану на виконання виконавчого документа і фактичне задоволення майнових потреб. Зокрема, пунктом 95.3. статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, в розмірі суми податкового боргу або його частини. У зв’язку з цим є підстави стверджувати, що до скоєння спеціальної процедури, зокрема, надсилання (вручення) податкової вимоги та спливу 60 календарних днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, податковий борг примусово стягуватися не може навіть в разі отримання рішення суду, яке вступило в законну силу.

Однак наявність в НК України спеціальних правил застосування певних процедур під час фактичного стягнення коштів з платників податків не перешкоджає податковим органам звертатися до адміністративного суду з вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків.

Тому видається, що для визначення термінів для звернення податковими органами в адміністративний суд з вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків слід застосовувати саме положення пункту 102.4 статті 102 ПК України і, отже, такий термін становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.