“Споживче банкрутство” в Україні: бути чи не бути?..
– Проект закону встановлює, що банкрутство фізичної особи повинно проходити за правилами банкрутства фізичної особи – підприємця з урахуванням особливостей які він зазначає. Але доречно було б доповнити існуючий Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» новим розділом, виходячи з необхідності більш детального регулювання цього питання.
Законопроект пропонує три випадки коли суд може порушити справу про банкрутство. По перше, суд порушує справу якщо, безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно перевищують вартість належного на праві власності майна. Виникає питання яким чином оцінювати майно та що робити у випадку коли, в процесі розгляду справи судом, буде з’ясовано, що вартість майна більша ніж розмір вимог кредиторів?
По друге, справа порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше ста п’ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Це положення подібне до умов необхідних для порушення справи про банкрутство юридичної особи, за винятком того, що законопроект логічно пропонує зменшити розмір боргу.
По трете, законодавець пропонує встановити випадок коли суд порушує справу, якщо безспірні вимоги кредитора(кредиторів) випливають із зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів і не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку. Дане положення не зазначає розмір вимог, що в свою чергу може призвести до порушення справи про банкрутство навіть при абсурдній заборгованості у 1 грн. Більш того, ці вимоги захищені законодавством, оскільки вони задовольняються у першу чергу, та не «пробачаються» після закриття справи про банкрутство.
Виходячи з наведеного вище, доречно залишити лише другу підставу, відповідно до якої справа порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше ста п’ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Евгеній Терещенков, юрист ЮФ “Центр правового консалтингу”