Ліквідація підприємства за рішенням власників
Центр правового консалтингу
Open/Close Menu Юридическая фирма ЦПК Киев

Плануєте припинити власний бізнес і не знаєте, як правильно це зробити?

Юридична фірма «Центр правового консалтингу» займається питаннями ліквідації бізнесу більше 13 років і за цей час набула значного практичного досвіду в цій сфері, випробувавши всі існуючі способи припинення юридичних осіб різних організаційно-правових форм.

Ліквідація суб’єкта господарювання – це самостійний спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва, тобто коли права і обов’язки юридичної особи не переходять до третьої особи (правонаступника), а припиняються в повному обсязі.

Можлива ліквідація підприємства за рішенням власників або за рішенням суду, в разі допущення порушень при створенні підприємства, які не можна усунути, або в інших випадках, прямо передбачених законом.

Якщо вести мову про процедуру ліквідації підприємства за рішенням власників в Україні, то особливості її проведення багато в чому залежать від співвідношення його активів і пасивів на дату прийняття рішення про припинення такої юридичної особи у зв’язку з ліквідацією.

Так, якщо у підприємства достатньо грошових коштів або активів для виконання зобов’язань перед кредиторами, навіть якщо після цього ніякого майна у такої юридичної особи не залишиться, то в цьому випадку можлива його ліквідація за загальною процедурою. У тому ж випадку, якщо у суб’єкта господарювання недостатньо власних коштів і коштів, які можуть бути виручені від продажу всіх його активів, для виконання грошових зобов’язань перед кредиторами, то можлива його ліквідація виключно в судовому порядку через процедуру банкрутства.


Нижче розглянемо практичні аспекти загальної процедури ліквідації підприємств за рішенням власників

Загальні процедури, які повинні бути здійснені при ліквідації підприємств, визначені законодавчо. Разом з тим, слід розуміти, що законодавчо визначено, які правові питання в процесі ліквідації юридичної особи повинні бути дозволені, наприклад, стягнута дебіторська заборгованість, проведені розрахунки з кредиторами, звільнений трудовий колектив та інші, але при цьому закон не визначає, яким способом такі питання повинні бути врегульовані. Відповідно вибір оптимального шляху їх вирішення – це зона відповідальності того юридичного консультанта, який супроводжує процедуру ліквідації.

На перший погляд, може здатися, що все просто і немає нічого складного в цій процедурі. Разом з тим, будь-яка допущена помилка може істотно уповільнити і так не дуже швидкий сам по собі процес припинення юридичної особи. Так, використання для виконання визначених у законі вимог будь-яких, по суті, і правильних юридичних інструментів, але при цьому не оптимальних з точки зору оперативності і взагалі можливості досягти необхідного результату, можуть затягнути процес ліквідації на довгі місяці, а то й навіть завести його в глухий кут.

Тому слід вже на початковій стадії, ще до прийняття рішення про ліквідацію, звернутися до профільних юристів, які мають відповідний досвід роботи, в тому числі і досвід спілкування з контролюючими органами. Вони зможуть дати рекомендації щодо оптимального шляху закриття бізнесу, з урахуванням багатьох аспектів ліквідованого суб’єкта господарювання, що необхідно прийняти до уваги.

Зокрема, слід враховувати організаційно-правову форму суб’єкта господарювання, який, склад його учасників, його фінансове становище, співвідношення активів і пасивів, розуміти, наявність недоїмки зі сплати податків і зборів, встановлених обтяжень на майно цієї юридичної особи (застав, іпотек, арештів і іншого), наявність судових спорів, відкритих виконавчих проваджень щодо суб’єкта господарювання, який, а також часовий фактор врегулювання взаємовідносин з трудовим колективом тощо.

Це означає, що кожне підприємство, яке підлягає ліквідації, індивідуальне і підлягає ретельному попередньому вивченню. З огляду на це, велике значення має розробка деталізованого плану з відображенням в ньому не тільки необхідних дій, пов’язаних з процедурою ліквідації, а й тимчасових рамок, в межах яких ці заходи можуть бути реалізовані.

Аналіз положень законодавства дозволяє виділити основні юридично значимі дії, які повинні бути здійснені в загальній процедурі ліквідації юридичної особи – суб’єкта господарювання, метою яких є припинення прав і обов’язків такої ліквідованої особи.

Зокрема, загальна процедура ліквідації юридичної особи починається з ухвалення компетентним органом (до повноважень якого, згідно з статутом такого суб’єкта господарювання або згідно з положеннями закону, віднесені питання про припинення юридичної особи) рішення про припинення юридичної особи в зв’язку з його ліквідацією. Як правило, таким органом є вищий орган – загальні збори учасників (акціонерів) або власник (збори власників).

Цим рішенням необхідно також затвердити персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії) та її голову (або ліквідатора) (з обов’язковим зазначенням індивідуальних податкових номерів цих осіб), яка буде здійснювати всі необхідні законом заходи по ліквідації такої юридичної особи, в зв’язку з чим, до її голови та членів або ліквідатору з моменту їх затвердження переходять повноваження з управління юридичною особою.

Закон вимагає, щоб власник, приймаючи рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання, також визначив порядок і терміни пред’явлення кредиторами своїх вимог до підприємства, що ліквідується особі (при цьому такий строк не може бути менше двох місяців і більше шести місяців з дня виходу офіційної публікації про рішення повноважного органу про ліквідацію юридичної особи).

Власники (учасники) юридичної особи зобов’язані в установленому порядку подати рішення про припинення юридичної особи для державної реєстрації цього рішення, про що вноситься відповідний запис до ЄДР.

Оскільки ліквідація юридичної особи призводить до припинення не тільки обов’язків такої особи, а й його прав, то ліквідатор (ліквідаційна комісія) повинен здійснити всі можливі дії, пов’язані зі стягненням дебіторської заборгованості, в тому числі і в судовому порядку, повідомивши при цьому письмово кожного з боржників про ліквідацію юридичної особи.

Разом з тим, якщо у взаєминах між особою, що ліквідується, і його кредиторами питань на практиці, як правило, не виникає, – за загальним правилом, з моменту виходу публікації про рішення повноважного органу про ліквідацію юридичної особи вважається, що всі кредитори, і навіть ті, у яких згідно з укладеними ними договорами терміни виконання зобов’язань повинні наступити в майбутньому, мають право, у визначений таким рішенням про ліквідацію цього суб’єкта господарювання термін, заявити свої вимоги.

У свою чергу, зі стягненням заборгованості з дебіторів підприємства, що ліквідується, у яких термін виконання їх зобов’язань перед таким кредитором настав або прострочений, так само проблем, як правило, не виникає. Але, ось, з дебіторами, у яких терміни виконання зобов’язань перед кредитором повинні наступити в майбутньому, і в договорах не зазначено, що вони можуть бути достроково припинені (розірвані) або кредитор має право достроково вимагати виконання зобов’язань у разі, прийняття рішення про його ліквідацію, дійсно можуть виникнути проблеми. Це пов’язано з тим, що закон не містить імперативних положень, з яких можна зробити однозначний висновок про те, що ухвалення рішення про ліквідацію кредитора в зобов’язанні, в якому терміни його виконання боржником повинні наступити в майбутньому, має своїм наслідком достроковий наступ термінів виконання боржником такого зобов’язання. Інакше б це могло призвести до зловживання з боку кредиторів, які мають довгострокові договірні відносини з дебіторами. Так, не маючи наміру на припинення юридичної особи, але прийнявши рішення про ліквідацію такого кредитора, можна було б штучно скорочувати терміни виконання зобов’язань дебіторами перед таким кредитором. Тому в цьому випадку ліквідаційної комісії або ліквідатора необхідно приймати юридично коректні рішення для виходу з ситуації, що склалася і вирішення питань, пов’язаних з виконанням такими дебіторами зобов’язань, терміни за якими ще не настали.

Ліквідоване підприємство підлягає перевірці контролюючими органами щодо дотримання податкового законодавства щодо сплати податків і зборів до бюджету, а також інших обов’язкових платежів, включаючи єдиний внесок, в ПФУ і в інші фонди державного загальнообов’язкового соціального страхування. В результаті проведення таких перевірок юридична особа, що ліквідується, повинна отримати відповідні довідки про відсутність заборгованостей перед бюджетом за такими платежами і про зняття її з обліку в цих органах.

У період поки ліквідатору (ліквідаційній комісії) надходять вимоги кредиторів ліквідованого суб’єкта господарювання така особа повинна здійснити ряд заходів, зокрема:

  • закрити в банківських установах всі розрахункові рахунки, які не будуть використовуватися в ліквідаційному процесі;
  • закрити всі відокремлені підрозділи (відділення, представництва та філії);
  • звернутися із заявами до відповідних органів ліцензування для анулювання дозвільних документів (ліцензій і дозволів);
  • провести оцінку та інвентаризацію активів (майна) такої юридичної особи;
  • вирішити питання з юридичними особами, в яких такий суб’єкт господарювання виступає учасником (вийти зі складу учасників, поступитися третій особі корпоративними правами та інше);
  • забезпечити звільнення найманого персоналу з дотриманням всіх процедурних вимог, визначених чинним законодавством.

Якщо ліквідованим суб’єктом господарювання є акціонерне товариство, то додатково необхідно подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку пакет документів щодо зупинення обігу акцій, скасування реєстрації випуску акцій та анулювання акцій, а також закрити в депозитарних установах (у зберігачів) рахунки цього емітента в цінні папери.

Після того як надійшли вимоги від кредиторів, кожна з таких вимог розглядається ліквідаційною комісією (ліквідатором) і по кожному з них окремо приймається рішення про визнання або відмову в прийнятті. Кредитори повинні бути повідомлені про результати розгляду їх вимог (про рішення ліквідатора або ліквідаційної комісії) протягом 30 днів з моменту отримання ліквідаційною комісією (ліквідатором) відповідних вимог від кредиторів.

За результатами розгляду претензій кредиторів, інвентаризації та оцінки активів особи, зщо ліквідується, складається проміжний ліквідаційний баланс, який і відображає інформацію про склад майна, пред’явлені вимоги і результати їх розгляду. Цей документ затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію.

На підставі даних проміжного балансу і згідно із складеним реєстром прийнятих вимог здійснюються розрахунки з кредиторами в порядку черговості, встановленої законом.

Якщо у суб’єкта господарювання не достатньо коштів для погашення вимог, включених до реєстру, то здійснюється продаж його активів, а виручені кошти використовуються у взаєморозрахунках з кредиторами.

Після виконання всіх зобов’язань перед кредиторами складається ліквідаційний баланс, який затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію, і подається до контролюючих органів (у відповідну податкову інспекцію).

Майно суб’єкта господарювання, що залишилося після проведення розрахунків з усіма його кредиторами, або розподіляється між його учасниками (власниками), або продається, а виручені від його продажу кошти розподіляються між його учасниками (власниками).

Всі документи по такій юридичній особі передаються в архів, а печатки підлягають знищенню.

Підтвердженням припинення юридичної процедури ліквідації суб’єкта господарювання, є державна реєстрація припинення такої юридичної особи в результаті її ліквідації, про що робиться відповідна відмітка в ЄДР (про припинення та виключення такої юридичної особи з ЄДР) на підставі поданих ліквідатором (ліквідаційною комісією) документів.


Артур НОНКО, к.ю.н, керуючий партнер ЮФ “Центр правового консалтингу”


Юридичний консалтинг з питань ліквідації та банкрутства



ООО "Центр правового консалтинга". ® ЦПК. 2005-2019. Все исключительные права на весь материал, размещенный на сайте, принадлежат ООО " Центр правового консалтинга ". Размещение материалов сайта на других площадках допускается исключительно при указании прямой видимой ссылки на первоисточник.

Pacta Sunt Servanda